Козловська фортеця
| Козловська фортеця | |
|---|---|
|
49°11′24″ пн. ш. 35°10′09″ сх. д. / 49.19000° пн. ш. 35.16917° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Харківська область, Зачепилівський район, с. Скалонівка |
| Будівництво | 1731 — |
  Козловська фортеця (Україна) | |
Козловська фортеця (до 1738 року Дрієцька, Новозачата, Нова, також Крутоярська) — 11-а фортеця, споруджена у 1731 році за зразковим проектом фортець Української лінії. Розташована у межиріччі Берестової, Орелі й Орчика поблизу від села Скалонівка, (Зачепилівського району, Харківської області) на правому березі річки Берестова.
При фортеці знаходився Другий батальйон Козловського ландміліційного кінного полку.
Історія[ред. | ред. код]
Тут у 1733 році розмістився 2-й батальйон одного з 20 ландміліційних полків, який був сформований у російському місті Козлові. Від назви міста Козлова отримав назву кінний полк, а фортеця, з 1738 року стала називатися Козловською (1-й батальйон полку розміщувався в Федорівській фортеці).
В 1770 році піхотні ландміліційні полки увійшли до складу армії, а Український корпус було скасовано. З 11-ти існуючих на той час ландміліційних полків чотири зберегли свої назви, а інші увійшли до складу інших полків. Козловський полк увійшов до складу Тенгінського піхотного полку (який як 77-й піхотний Тангінський полк проіснував до 1918 року).
Архітектура фортеці[ред. | ред. код]
Фортеця споруджувалася за типовим для Української лінії проекту, земляна, квадратна в плані, чотирьохбастіонна. Не була споруджена в повний проектний профіль. Це стало однією з причин поганого збереження фортеці, значна частина якої до теперішнього часу зруйнувалася. Збереглися фрагменти двох бастіонів висотою близько 2 м. Від Козловської фортеці вал і рів тягнулися в бік одинадцятої на лінії Федорівскої фортеці (збереглася ділянка валу) і тринадцятої — Ряської (сліди вала).
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Українська лінія. Козловська фортеця [Архівовано 23 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела і література[ред. | ред. код]
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х. : Дельта, 1993. — С. 19,146 - 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — ISBN 5-7707-4256-9.
- Военная энциклопедія. — СПб. : Тов-во И.Д. Ситина, 1914. — Т. XIV. — 640 с.(рос. дореф.)
- Г. Габаевъ. Роспись русскимъ полкамъ 1812 года. Приложеніе къ «Военно-историческому вѣстнику». — Кіевъ : Типографія Окружного штаба, Банковая улица, домъ №11, 1912. — С. 195 - 298 с.(рос. дореф.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог). В 4-х т / Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — СПб. : Тов-во И.Д. Ситина, 1986. — 375 с.(рос.)
| |||||||||||