Крістен Міхал
| Крістен Міхал | |
|---|---|
 | |
Нині на посаді | |
| Народився | 12 липня 1975[1] (49 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик |
| Країна | Естонія |
| Alma mater | Талліннський університет |
| Політична партія | Партія реформ Естонії[2] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач TohaomgBot (внесок, журнали) о 18:15 UTC (434 хвилини тому). |
Крістен Міхал (12 липня 1975, Таллінн, Естонська РСР, СРСР) — естонський політик. Член Партії реформ Естонії, він був міністром економіки та інфраструктури в кабінеті Тааві Рийваса з 9 квітня 2015 року по 22 листопада 2016 року. Раніше Міхал обіймав посаду міністра юстиції з 2011 по 2012 рік.[3]
Міхал був приведений до присяги на посаді міністр клімату в третьому кабінеті Кайї Каллас 17 квітня 2023 року.[4][5][6]
Міхал народився в Таллінні 2 липня 1975 року.[7] Він вивчав право в Академії Норд, яку закінчив у 2009 році. З 2009 року навчається в магістратурі на юридичному факультеті Талліннського університету.[7]
Міхал працював радником на різних рівнях у Партії реформ з 1996 по 2002 рік. У 2002 році він став радником тодішнього прем'єр-міністра Сійма Калласа. Протягом одного року (2002—2003) Міхал був старійшиною Талліннського міського центру.[7] У 2003 році він був призначений генеральним секретарем Партії реформ і обіймав цю посаду до 2011 року. Міхал був членом Рійгікогу з 2005 по 2011 та з 2012 по 2015 роки.[7]
Він був призначений міністром юстиції 6 квітня 2011[8], замінивши на цій посаді іншого члена Партії реформ Рейна Ланга.
У травні 2012 року Міхал опинився в центрі звинувачень Сільвера Мейкара, члена Партії реформ і колишнього депутата Рійгікогу, в тому, що Партія реформ роками отримувала пожертви з сумнівних джерел.[9] І Міхал, і прем'єр-міністр Андрус Ансип заперечили ці звинувачення. Делегати антикорупційноїорганізації Ради Європи GRECO відвідали країну в червні 2012 року, щоб розслідувати ці звинувачення.[9] 31 липня 2012 року Державна прокуратура Естонії оголосила, що Міхал і Калев Лілло, ще один член Партії реформ, є підозрюваними у цій справі, і що обидва були допитані.[10] Міхал перебував під слідством за звинуваченнями у відмиванні грошей і незаконному фінансуванні партії.[11][12] 10 вересня 2012 року, у перший день парламентської сесії, фракція Соціал-демократичної партії почала процес подання петиції про відставку Міхала через вотум недовіри.[13] Однак петиція не пройшла 19 вересня 2012 року, коли партія відмовилася від цього процесу.[14] Міхал оголосив, що якщо його визнають винним, то він піде зі своєї посади.[13] Державна прокуратура Естонії закрила справу 15 жовтня 2012 року, не знайшовши доказів правопорушення.[15]
Термін повноважень Міхала на посаді міністра юстиції закінчився 10 грудня 2012 року, коли він подав у відставку.[16] На цій посаді його змінив Ханно Певкур.[17] З 9 квітня 2015 року по 23 листопада 2016 року Міхал обіймав посаду міністра економіки та інфраструктури.
29 червня 2024 року Міхал був висунутий Партією реформ на посаду прем'єр-міністра замість Каї Каллас після призначення останньої Верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу.[18]
- ↑ https://valitsus.ee/en/minister-economic-affairs-and-infrastructure-kristen-michal
- ↑ реєстр юридичних осіб Естонії
- ↑ Minister of Economic Affairs and Infrastructure Kristen Michal.
- ↑ Reformierakond avalikustas oma valitsusdelegatsiooni. Eesti Rahvusringhääling (ест.). 8 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ Coalition agreement: VAT, income tax to rise by 2 percent. Eesti Rahvusringhääling (англ.). 8 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ Riigikogu gives Kaja Kallas mandate to form new government. Eesti Rahvusringhääling (англ.). 12 квітня 2023. Процитовано 12 квітня 2023.
- ↑ а б в г Kristan Michal. Justice Ministry. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 11 вересня 2012.
- ↑ New Government assumes office. Government Communication Unit. 6 квітня 2011. Процитовано 11 вересня 2012.
- ↑ а б European anti-corruption watchdog eyes Estonia. Tallinn: EU Business. 31 травня 2012. Процитовано 11 вересня 2012.
- ↑ Tere, Juhan (31 липня 2012). Estonian Prosecutor's Office declares Michal and Lillo suspects. Tallinn: The Baltic Course. Процитовано 11 вересня 2012.
- ↑ Estonian Justice Minister in Money Laundering Investigation. Tallinn: assist america. 31 липня 2012. Процитовано 12 вересня 2012.
- ↑ Justice minister in probe (PDF). Arab Times Online. 1 серпня 2012. Процитовано 12 вересня 2012.
- ↑ а б Social Democrats Pursue Vote of No Confidence in Minister. ERR News. 10 вересня 2012. Процитовано 11 вересня 2012.
- ↑ Petition for Vote of No Confidence Against Justice Minister Fails. ERR. 19 вересня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.
- ↑ Tere, Juhan (15 жовтня 2012). Estonian State Prosecutor's Office closes Reform Party criminal case. The Baltic Course. Tallinn. Процитовано 15 жовтня 2012.
- ↑ Kristen Michal resigns as Minister of Justice. Baltic Business. 7 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 березня 2013.
- ↑ Estonia Reshuffles Government After Graft Scandal. IPOT News. 11 грудня 2012. Процитовано 8 березня 2013.
- ↑ Estonia’s ruling party taps climate minister for the Baltic country’s top job. Associated Press. 29 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
|
