Кая Каллас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кая Каллас
ест. Kaja Kallas
Кая Каллас
Каллас 2021 року
Прем'єр-міністерка Естонії
Нині на посаді
На посаді з 26 січня 2021
Президент Керсті Кальюлайд
Алар Каріс
Попередник Юрі Ратас
Народилася 18 червня 1977(1977-06-18)[1] (44 роки)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР[2]
Відома як політична діячка, адвокатка, business graduate
Місце роботи TGS Balticd, Ванемуйне, TGS Balticd, Viru-Nigula wind farmd, Boreniusd, Estonian Business Schoold, Рійгікогу і Європейський Парламент
Країна Естонія
Освіта Тартуський університет (1999), Tallinn Lilleküla Gymnasiumd (1992), Таллінський англійський коледж (1995) і Estonian Business Schoold (2010)
Політична партія Партія реформ Естонії
Батько Сіім Каллас
Мати Kristi Kallasd
У шлюбі з Arvo Hallikd
Нагороди
Grand Cross of the Order of the Star of Romania
Профіль на сайті Європарламенту
Coat of arms of Estonia.svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Естонії
 
Категорія КатегоріяІнші країни

Кая Каллас (ест. Kaja Kallas; нар. 18 червня 1977(19770618), Таллінн) — естонська політична діячка і нинішня прем'єр-міністерка Естонії з 26 січня 2021 року. Перша жінка в історії Естонії, що обіймає цю посаду. Лідерка Партії реформ з 2018 року, депутат Рійгікогу (2011—2014; 2019). Каллас була депутаткою Європейського парламенту з 2014 до 2018 року, представляючи Альянс лібералів і демократів за Європу. До обрання в парламент працювала юристкою, спеціалізувалась на європейському і естонському антимонопольному законодавстві.

Життєпис[ред. | ред. код]

Кая Каллас народилася в Таллінні 18 червня 1977 року[3], донька 14-го прем'єр-міністра Естонії та єврокомісара Сііма Калласа[4]. Під час радянських депортацій з Естонії її матір Крісті, якій на той момент було шість місяців, було депортовано до Сибіру разом із матір'ю та бабусею у вагоні для перевезення худоби, і вона жила там у засланні до десяти років[5]. Дідом Каллас був Едуард Алвер, один із засновників Естонської Республіки 24 лютого 1918 року і перший начальник поліції Естонії з 1918 до 24 травня 1919 року[5].

1995 року вона склала іспит на атестат зрілості. Каллас закінчила юридичний факультет Тартуського університету 1999 року й отримала ступінь бакалавра права. З 2007 року навчалася в Естонській школі бізнесу, отримавши 2010 року ступінь EMBA (Виконавчого магістра ділового адміністрування) з економіки[6][7].

Заміжня, має трьох дітей[8].

Кар'єра[ред. | ред. код]

1999 року Каллас стала членкинею Естонської колегії адвокатів, 2002 ― адвокаткою. Вона стала партнеркою юридичної фірми Luiga Mody Hääl Borenius and Tark & Co і працювала виконавчою тренеркою в Естонській школі бізнесу. Член Європейського антимонопольного альянсу. 2011 року отримала статус неактивної членкині Естонської колегії адвокатів[9]. У листопаді 2018 року Каллас опублікувала свої мемуари «MEP: 4 aastat Euroopa Parlamendis» (Євродепутат: Чотири роки в Європейському парламенті), в яких вона описує своє життя і роботу у Брюсселі з 2014 по 2018 рік[10].

Політика[ред. | ред. код]

Депутатка Рійгікогу (2011—2014)[ред. | ред. код]

2010 року Каллас вступила до Партії реформ Естонії. 2011 року вона балотувалася до Рійгікогу від повітів Гар'юмаа і Рапламаа, набравши 7157 голосів. Депутатка Рійгікогу XII скликання, з 2011 до 2014 року очолювала парламентський комітет з економічних питань.[9]

Депутатка Європейського парламенту (2014—2018)[ред. | ред. код]

На виборах 2014 року Каллас балотувалася до Європарламенту й отримала 21 498 голосів[9]. У Європейському парламенті Каллас входила до Комітету з промисловості, досліджень та енергетики і тимчасово входила до Комітету з внутрішнього ринку та захисту споживачів. Вона була заступницею голови делегації в Комітеті парламентського співробітництва між ЄС та Україною, а також членом делегації у Парламентській асамблеї Євронест і делегації з питань відносин зі США[3].

Каллас була членкинею Інтергрупи Європейського парламенту з питань цифрового порядку денного[11] і заступником голови Молодіжної Інтергрупи[11].

Під час свого перебування в парламенті Каллас працювала над стратегією єдиного цифрового ринку, енергетичної та споживчої політики, а також над відносинами з Україною. Зокрема вона захищала права малих та середніх підприємств (МСП), підтримуючи ідею, що кордони в цифровому світі перешкоджають появі інноваційних компаній. Вона є прихильником інновацій та часто підкреслює, що правила не можуть і не повинні перешкоджати технологічній революції[3].

Каллас виступала як доповідач з шістьма доповідями: думки про так зване регулювання електронної конфіденційності[12], правила цивільного законодавства щодо робототехніки[13], річний звіт про політику конкуренції ЄС[13], про укладення нового курсу для споживачів енергії[14], законодавство про митні порушення і санкції[14] та звіт про єдиний цифровий ринок за власною ініціативою[15].

Під час свого перебування в парламенті вона також була номінована на звання європейського молодого лідера (EYL40)[15].

Національна політика[ред. | ред. код]

13 грудня 2017 року лідер Партії реформ Ганно Певкур оголосив, що більше не балотуватиметься на посаду голови партії в січні 2018 року, і запропонував натомість балотуватися Каллас.[16] Після розгляду пропозиції 15 грудня Каллас оголосила, що вона прийме запрошення брати участь у виборах керівництва.[17]

3 березня 2019 року Партія реформ під керівництвом Каллас виграла вибори, набравши близько 29 % голосів, а панівна Центристська партія здобула 23 %.[18]

25 січня 2021 року, після відставки Юрі Ратаса з поста прем'єр-міністра, Каллас сформувала очолюваний реформістами коаліційний уряд з Центристською партією[19], ставши першою жінкою-прем'єр-міністеркою в історії Естонії[20].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://pantheon.world/profile/person/Kaja_Kallas
  2. https://www.europarl.europa.eu/meps/en/124697/KAJA_KALLAS/history/8
  3. а б в 8th parliamentary term | Kaja KALLAS | MEPs | European Parliament. www.europarl.europa.eu (en). Процитовано 2021-01-29. 
  4. Digital Savvy Estonia Is Set to Get Its First Female Prime Minister. Fortune (en). Процитовано 2021-01-29. 
  5. а б Герасимчук, Сергій (26 січня 2021). Ще далі від Росії: що відомо про нову очільницю уряду Естонії. Європейська правда. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. 
  6. Kaja Kallas. 
  7. Victory for the centre-right opposition (ER) in the general elections in Estonia. 
  8. Kaja Kallas | Eesti Vabariigi Valitsus. valitsus.ee. Процитовано 2021-01-29. 
  9. а б в Biography | Kaja Kallase Blogi. archive.is. 2016-06-16. Процитовано 2021-01-29. 
  10. "MEP. 4 aastat Euroopa Parlamendis". 
  11. а б Digital Agenda Intergroup – Members. web.archive.org. 2016-01-08. Процитовано 2021-01-29. 
  12. OPINION of the Committee on Industry, Research and Energy for the Committee on Civil Liberties, Justice and Home Affairs on the proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council concerning the respect for private life and the protection of personal data in electronic communications and repealing Directive 2002/58/EC (Regulation on Privacy and Electronic Communications). 
  13. а б Procedure File: 2015/2103(INL) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 2019-03-06. Процитовано 2021-01-29. 
  14. а б Procedure File: 2013/0432(COD) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 2019-03-06. Процитовано 2021-01-29. 
  15. а б Procedure File: 2015/2147(INI) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 2019-03-06. Процитовано 2021-01-29. 
  16. Pevkur not to run for Reform lead again, Kallas not announcing yet | News | ERR. web.archive.org. 2017-12-23. Процитовано 2021-01-29. 
  17. ERR (2017-12-15). Kaja Kallas to run for Reform Party chair. ERR (en). Процитовано 2021-01-29. 
  18. Estonia general election: Opposition party beats Centre rivals. BBC News (en-GB). 2019-03-03. Процитовано 2021-01-29. 
  19. Kaja Kallas to become Estonia's first female prime minister. euronews (en). 2021-01-24. Процитовано 2021-01-29. 
  20. Hankewitz, Sten (2021-01-26). Estonia becomes the only country in the world led by women. Estonian World (en-GB). Процитовано 2021-01-29. 

Посилання[ред. | ред. код]