Кая Каллас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кая Каллас
ест. Kaja Kallas
Кая Каллас
Кая Каллас
Прем'єр-міністр Естонії
Нині на посаді
На посаді з 26 січня 2021
Президент Керсті Кальюлайд
Алар Каріс
Попередник Юрі Ратас
Лідер Партії реформ
На посаді з 14 квітня 2018
Попередник Ханно Певкур

Народилася 18 червня 1977(1977-06-18)[1] (46 років)
Таллінн, Естонська РСР[2]
Відома як політична діячка, адвокат, business undergraduate
Місце роботи TGS Balticd, Ванемуйне, TGS Balticd, Viru-Nigula wind farmd, Boreniusd, Естонська бізнес-школа, Рійгікогу і Європейський Парламент
Країна Естонія
Alma mater Талліннська гімназія Ліллекюлаd (1992), Таллінський англійський коледж (1995), Тартуський університет (1999), Естонська бізнес-школа (2010) і Університет Лоренсаd
Політична партія Партія реформ Естонії[3]
Батько Сіім Каллас
Мати Крісті Калласd
У шлюбі з Арво Галлікd
Релігія агностицизм
Нагороди
орден князя Ярослава Мудрого II ступеня Grand Cross of the Order of the Star of Romania
kajakallas.ee
Кая Каллас на зустрічі з Ентоні Блінкеном

Кая Каллас (ест. Kaja Kallas, (18 червня 1977(1977-06-18), Таллінн, Естонська РСР) — естонська політикиня, прем'єр-міністерка Естонії з 26 січня 2021 року. Перша жінка в історії Естонії на цій посаді.

До роботи в уряді була лідеркою Партії реформ з 2018 року, депутатом Рійгікогу (2011—2014; 2019). Була депутатом Європейського парламенту з 2014 до 2018 року, представляючи Альянс лібералів і демократів за Європу. До обрання до парламенту працювала юристкою, спеціалізувалась на європейському і естонському антимонопольному законодавстві.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в Таллінні 18 червня 1977 року[4], донька 14-го прем'єр-міністра Естонії та єврокомісара Сііма Калласа[5]. Під час радянських депортацій з Естонії її матір Крісті, якій на той момент було 6 місяців, було депортовано до Сибіру разом із матір'ю та бабусею у вагоні для перевезення худоби, і вона жила там у засланні до 10 років[6]. Дідом Каллас був Едуард Алвер, один із засновників Естонської Республіки 24 лютого 1918 року і перший начальник поліції Естонії з 1918 по 24 травня 1919 року[6].

У 1995 році вона склала іспит на атестат зрілості. Каллас закінчила юридичний факультет Тартуського університету у 1999 році й здобула ступінь бакалавра права. З 2007 року навчалася в Естонській школі бізнесу, отримавши у 2010 році ступінь EMBA (Виконавчого магістра ділового адміністрування) з економіки[7][8].

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1999 році Каллас була членкиньою Естонської колегії адвокатів, а у 2002 році ― адвокаткою. Вона стала партнеркою юридичної фірми Luiga Mody Hääl Borenius and Tark & Co і працювала виконавчою тренеркою в Естонській школі бізнесу. Членкиня Європейського антимонопольного альянсу. У 2011 році отримала статус неактивної членкині Естонської колегії адвокатів[9]. У листопаді 2018 року Каллас опублікувала свої мемуари «MEP: 4 aastat Euroopa Parlamendis» (Євродепутатка: Чотири роки в Європейському парламенті), в яких вона описує своє життя і роботу у Брюсселі з 2014 по 2018 рік[10].

Політика[ред. | ред. код]

Депутатка Рійгікогу (2011—2014)[ред. | ред. код]

У 2010 році Каллас вступила до Партії реформ Естонії. У 2011 році вона балотувалася до Рійгікогу від повітів Гар'юмаа і Рапламаа, набравши 7157 голосів. депутатка Рійгікогу XII скликання, з 2011 по 2014 рік очолювала парламентський комітет з економічних питань.[9]

Депутатка Європейського парламенту (2014—2018)[ред. | ред. код]

На виборах 2014 року Каллас балотувалася до Європарламенту й отримала 21 498 голосів[9]. У Європейському парламенті Каллас входила до Комітету з промисловості, досліджень та енергетики і тимчасово входила до Комітету з внутрішнього ринку та захисту споживачів. Вона була заступницею голови делегації в Комітеті парламентського співробітництва між ЄС та Україною, а також членкиньою делегації у Парламентській асамблеї Євронест і делегації з питань відносин зі США[4].

Каллас була членкиньою Інтергрупи Європейського парламенту з питань цифрового порядку денного[11] і заступницею голови Молодіжної Інтергрупи[11].

Під час свого перебування в парламенті Каллас працювала над стратегією єдиного цифрового ринку, енергетичної та споживчої політики, а також над відносинами з Україною. Зокрема вона захищала права малих та середніх підприємств (МСП), підтримуючи ідею, що кордони в цифровому світі перешкоджають появі інноваційних компаній. Вона є прихильником інновацій та часто підкреслює, що правила не можуть і не повинні перешкоджати технологічній революції[4].

Каллас виступала як доповідач з шістьма доповідями: думки про так зване регулювання електронної конфіденційності[12], правила цивільного законодавства щодо робототехніки[13], річний звіт про політику конкуренції ЄС[13], про укладення нового курсу для споживачів енергії[14], законодавство про митні порушення і санкції[14] та звіт про єдиний цифровий ринок за власною ініціативою[15].

Під час свого перебування в парламенті вона також була номінована на звання європейського молодого лідера (EYL40)[15].

Національна політика[ред. | ред. код]

13 грудня 2017 року керівник Партії реформ Ганно Певкур оголосив, що не балотуватиметься на посаду голови партії в січні 2018 року, і запропонував натомість балотуватися Каллас.[16] Після розгляду пропозиції 15 грудня Каллас оголосила, що вона прийме запрошення брати участь у виборах керівництва.[17]

3 березня 2019 року Партія реформ під керівництвом Каллас виграла вибори, набравши близько 29 % голосів, а панівна Центристська партія здобула 23 %.[18]

25 січня 2021 року, після відставки Юрі Ратаса з поста прем'єр-міністра, Каллас сформувала очолюваний реформістами коаліційний уряд з Центристською партією[19], ставши першою жінкою — прем'єр-міністеркою в історії Естонії[20].

Прем'єр-міністр Естонії[ред. | ред. код]

26 січня 2021 року Каллас стала прем'єр-міністеркою Естонії, 14 липня 2022 року заявила про відставку і розпуск чинний уряд, щоби почати формування нової коаліції[21].

18 липня Каллас було повторно призначено прем'єр-міністеркою країни, вона зібрали новий уряд, який мав працювати протягом восьми місяців, до наступних виборів до Рійгікогу у березні 2023 року[22]. У березні Каллас було переобрано на посаду прем'єра[23].

Родина[ред. | ред. код]

Одружена, мати трьох дітей[24].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (Україна, 24 квітня 2023) — за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-естонського міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України[25][26]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://pantheon.world/profile/person/Kaja_Kallas
  2. https://www.europarl.europa.eu/meps/en/124697/KAJA_KALLAS/history/8
  3. Search for a party memberCentre of Registers and Information Systems.
  4. а б в 8th parliamentary term | Kaja KALLAS | MEPs | European Parliament. www.europarl.europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 8 Лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  5. Digital Savvy Estonia Is Set to Get Its First Female Prime Minister. Fortune (англ.). Архів оригіналу за 7 Листопада 2020. Процитовано 29 січня 2021.
  6. а б Герасимчук, Сергій (26 січня 2021). Ще далі від Росії: що відомо про нову очільницю уряду Естонії. Європейська правда. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  7. Kaja Kallas.
  8. Victory for the centre-right opposition (ER) in the general elections in Estonia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 Березня 2019.
  9. а б в Biography | Kaja Kallase Blogi. archive.is. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 29 січня 2021.
  10. "MEP. 4 aastat Euroopa Parlamendis". Архів оригіналу за 3 Січня 2019.
  11. а б Digital Agenda Intergroup – Members. web.archive.org. 8 січня 2016. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 29 січня 2021.
  12. OPINION of the Committee on Industry, Research and Energy for the Committee on Civil Liberties, Justice and Home Affairs on the proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council concerning the respect for private life and the protection of personal data in electronic communications and repealing Directive 2002/58/EC (Regulation on Privacy and Electronic Communications) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 Лютого 2021.
  13. а б Procedure File: 2015/2103(INL) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 29 січня 2021.
  14. а б Procedure File: 2013/0432(COD) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 29 січня 2021.
  15. а б Procedure File: 2015/2147(INI) | Legislative Observatory | European Parliament. web.archive.org. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 29 січня 2021.
  16. Pevkur not to run for Reform lead again, Kallas not announcing yet | News | ERR. web.archive.org. 23 грудня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2021.
  17. ERR (15 грудня 2017). Kaja Kallas to run for Reform Party chair. ERR (англ.). Архів оригіналу за 23 Грудня 2017. Процитовано 29 січня 2021.
  18. Estonia general election: Opposition party beats Centre rivals. BBC News (брит.). 3 березня 2019. Архів оригіналу за 4 Березня 2019. Процитовано 29 січня 2021.
  19. Kaja Kallas to become Estonia's first female prime minister. euronews (англ.). 24 січня 2021. Архів оригіналу за 26 Січня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  20. Hankewitz, Sten (26 січня 2021). Estonia becomes the only country in the world led by women. Estonian World (брит.). Архів оригіналу за 4 Березня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  21. Прем'єр Естонії пішла у відставку. РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 липня 2022.
  22. Каллас переназначили прем'єром Естонії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 липня 2022.
  23. Партія прем'єр-міністра Естонії перемагає на парламентських виборах. РБК-Украина (укр.). Процитовано 6 березня 2023.
  24. Kaja Kallas | Eesti Vabariigi Valitsus. valitsus.ee. Архів оригіналу за 9 Лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  25. Указ Президента України від 24 квітня 2023 року № 237/2023 «Про нагородження К.Каллас орденом князя Ярослава Мудрого»
  26. Естонія може бути впевненою, що перемога України у війні з РФ буде гарантією історичного результату для всіх народів Європи — Володимир Зеленський після переговорів із Каєю Каллас у Житомирі // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 квітня 2023 р.

Посилання[ред. | ред. код]