Ксана Сергієнко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ксана Сергієнко
Основна інформація
Дата народження 7 травня 1984(1984-05-07) (39 років)
Місце народження Миргород, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство США, СРСР, Росія і Україна
Професії співачка, акторка
Освіта Миргородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області і Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв
Мова англійська
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сергієнко.

Оксана Віталіївна Сергієнко, більш відома як Ксана Сергієнко (нар. 7 травня 1984, Миргород, Українська РСР, СРСР) — російська співачка українського походження, поетеса та акторка «Ленінград Центру»[1][2][3]. Учасниця шоу «Голос»[4], «Точь-в-точь» і «Три акорди»[5][6].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1984 року в українському місті Миргороді. У 6 років пішла до музичної школи, через два роки стала солісткою дитячого хору «Джерельце»[7]. У 12 років записала першу сольну пісню та виступила з нею на місцевих телеканалах[8][9].

У 1997 році стала переможцем міжнародного конкурсу «Маленький принц», що проходив у Румунії. У 15 років здобула перемогу на молодіжному фестивалі «Чорноморські ігри»[10].

Закінчивши 9 класів Миргородської загальноосвітньої школи № 1 імені Панаса Мирного, вступила до естрадно-циркового коледжу в Києві. На третьому курсі, в 2003 році, взяла участь у телешоу «Народний артист»[11][12]. Того ж року поїхала працювати до Нью-Йорка, де співпрацювала з Марком Хелсом[7][13]. Сім років пропрацювала у клубі Rasputin[14]. 2005 року вступила на навчання до New School of Music[10].

У 2009 році розпочала співпрацю з лейблом Lizard King Records і стала вокалісткою гурту Oxzana Band[15][16]. У Нью-Йорку записала свій дебютний альбом Running the asylun[8], який був перевиданий у 2017 році у Росії. У США була удостоєна премії New Music Seminar у номінації «Відкриття року»[9][17].

У 2014 році взяла участь в американському шоу The Voice[15], але переїхала до Росії[18], щоб стати учасницею російського аналога шоу — «Голос»[19][20]. Дійшовши до півфіналу під керівництвом Діми Білана, вибула з шоу[21][22][23].

Взимку 2015 року розпочала співпрацю з Вадимом Колчковим і випустила сингл «Отпусти», а пізніше і кліп на композицію[24][25]. У тому ж році записала дует з Олександром Панайотовим на пісню «Лабиринт»[26]. 29 квітня того ж року відбувся сольний концерт співачки в Crocus City Hall[27][28][29]. На день народження співачці подарували сертифікат про присвоєння однієї із зірок у сузір'ї Тельця імені «Ксана» із занесенням до «Універсального зоряного каталогу»[30]. Сергієнко стала однією з моделей для жіночої білизни Estelle Adony[31][32] та випустила колекцію аксесуарів[33]. Наприкінці року взяла участь у третьому сезоні телешоу «Точь-в-точь», увійшовши до шістки кращих учасників[34][35].

У 2016 році взяла участь у четвертому сезоні того ж шоу, посівши третє місце[36][37]. Того ж року випустила збірку пісень «Голос любви». У вересні брала участь у дитячому фестивалі «Спадкоємці традицій» як ведуча[38]. У грудні стала членом журі конкурсу «Найкращий голос Криму»[39]. Також брала участь у церемонії відкриття «Чемпіонату світу — 2016» з хокею з м'ячем[40][41].

У лютому 2017 року спільно з Глібом Матвійчуком виступила на закритті «Військових ігор» у Сочі[42][43]. Потім стала актрисою трупи «Ленінград Центр»[44], зігравши головну роль у шоу «Прекрасна М»[45][46]. Також була задіяна у виставах Lovesick, Timeless[47], «Портфоліо»[48][49]. У вересні 2017 року виступила на фестивалях «Амурська осінь»[50][51] та «Меридіани Тихого» у якості запрошеного гостя[52]. У 2018 році випустила пісню «На мізинцях» та відеокліп на неї[15].

У 2019 році брала участь у четвертому сезоні шоу «Три акорди»[53][54]. 9 березня 2020 презентувала російськомовний альбом «ЛД»[55], випущений 2019 року[56].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ксана незаміжня[57].

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • 2019: ЛД[58]
  • 2020: Ловец снов (разом з Євгеном Соколовським)[59]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В центре Питера нашли редкой красоты бриллиант. Дни ру (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
  2. ↑ «Ленинград Центр» и комплекс «Игора Драйв» презентовали совместный проект. lentv24.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  3. ↑ Финалистка шоу «Голос» Ксана Сергиенко проходит реабилитацию после перелома ноги. Интересные новости (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  4. ↑ Ксана Сергиенко: «Друзей угощаю фирменными голубцами» / Участница проектов «Голос» и «Точь-в-точь» — о своих экспериментах на кухне. www.ampravda.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  5. ↑ Ксана Сергиенко представит свой первый русскоязычный альбом в «Тоннах». www.intermedia.ru. 3 березня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  6. ↑ «Никогда ребенком быть не перестану»: полуфиналистка шоу «Голос» Ксана Сергиенко встретила лето в майке и косухе. GoodHouse (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
  7. ↑ а б Ксана Сергиенко: «Люди проверяются расставаниями». Волгоградская Правда (рос.). 5 липня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  8. ↑ а б Ксана Сергиенко: фото, биография, фильмография, новости - Вокруг ТВ. Вокруг ТВ (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  9. ↑ а б Звезда шоу «Голос» Ксана Сергиенко возвращается с рок-проектом. teleprogramma.pro (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  10. ↑ а б В центре Питера нашли редкой красоты бриллиант. Дни ру (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  11. ↑ Ксана Сергиенко: Первую ночь в Москве я провела на скамейке. web.archive.org. 12 листопада 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 23 січня 2021.
  12. ↑ Редакция Wday.ru. Ксана Сергиенко, «Голос-3» на Первом канале. www.wday.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  13. ↑ Ксана Сергиенко: «В Америке не любят «не своих» | Еженедельник «Вечерний Саранск». vsar.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  14. ↑ Ксана Сергиенко: Скучаю по любимому мужчине в Нью-Йорке. sobesednik.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  15. ↑ а б в Ксана Сергиенко: «Я не из тех, кто ищет вторую половинку» | StarHit.ru. www.starhit.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  16. ↑ Егор АРЕФЬЕВ (25 листопада 2014). Ксана Сергиенко: Российский «Голос» я предпочла американскому. kp.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  17. ↑ Ксана Сергиенко покажет свой возрождённый рок-проект. www.intermedia.ru. 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  18. ↑ Звезда "Голоса" угодила в больницу. Дни ру (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  19. ↑ Как сложились судьбы самых ярких участников проекта «Голос». GoodHouse (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  20. ↑ «Голос», 3 сезон: Градский взял в команду отца семерых детей. Вокруг ТВ (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  21. ↑ Боди с высокими вырезами и шелковая накидка: Юлия Савичева удивила фанатов роковым образом. Рамблер/новости (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  22. ↑ Ярослава Костенко (14 серпня 2020). Театр начинается с парковки: «Игора Драйв» стала площадкой для автошоу. Известия (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  23. ↑ Сегодня вечером на Первом канале в прямом эфире состоится финал шоу «Голос». Новгородская интернет-газета Ваши новости. 26 грудня 2014. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  24. ↑ Новый клип Ксаны Сергиенко - Отпусти. radiopotok.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  25. ↑ Ксана Сергиенко поранилась на съемках клипа. www.mk.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  26. ↑ Александр Панайотов: сам себе режиссер. 7Дней.ру (рос.). 14 березня 2018. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  27. ↑ Ксана Сергиенко – «Сольный концерт в Crocus City Hall» ***. www.intermedia.ru. 30 червня 2015. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 16 лютого 2021.
  28. ↑ Состоится интернет-премьера сольного концерта Ксаны Сергиенко - ИнтерНовости.Ру. www.internovosti.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  29. ↑ Ольга Бехтольт. Ксана Сергиенко, «Голос-3» на Первом канале. www.wday.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  30. ↑ Звезда шоу «Точь-в-точь» Ксана Сергиенко: «Мечтаю о доме с большой террасой» / Артистка рассказала о своей жизни в российской столице. www.ampravda.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  31. ↑ Российские звезды оголились в рекламе. www.sostav.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  32. ↑ Ольга Кабо показала зрелую сексуальность. KLEO. 25 листопада 2015. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  33. ↑ Ольга Бехтольт. Ксана Сергиенко, «Голос-3» на Первом канале, дизайнер аксессуаров, фото. www.wday.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  34. ↑ «Драйв шоу» в «Игоре Драйв» проходят с аншлагом. Известия (рос.). 20 липня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  35. ↑ Победителями шоу «Точь-в-точь» стали Евгений Дятлов и Максим Галкин. ВладТайм - самые независимые новости. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  36. ↑ Андрей Колесников (23 січня 2017). «Точь-в-точь. Суперсезон»: Елена Максимова стала победительницей‍. planet-today.ru. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  37. ↑ Шоу «Точь-в-точь. Суперсезон»: Елена Максимова стала победительницей. Вокруг ТВ (англ.). Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  38. ↑ Большим праздничным концертом и награждением победителей завершился I Всероссийский детский фестиваль «Наследники традиций». cultinfo.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  39. ↑ Приглашают на кастинг «Лучшего голоса Крыма». sevastopol.press (рос.). 28 листопада 2016. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  40. ↑ Светлана ЧЕРНЫШОВА (1 лютого 2016). Пламя на льду. ul.kp.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  41. ↑ Церемонию открытия ЧМ-2016 проведет комментатор Виктор Гусев. Ульяновские Лица (ru-RU) . 24 січня 2016. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  42. ↑ Военные игры в Сочи объявлены закрытыми. РИА Новости (рос.). 20170227T2209. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  43. ↑ Всемирные военные игры торжественно закрылись в Сочи. ТАСС. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  44. ↑ В "Ленинград Центре" покажут мистическое шоу "Прекрасная М". Дни ру (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  45. ↑ В ноябре на сцене «Ленинград Центра» покажут спектакль «Прекрасная М». Собака.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  46. ↑ Ксана Сергиенко впервые стала тётей. Большая Москва (ru-RU) . 15 лютого 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  47. ↑ Шоу «Timeless. Люби меня крепко» покажут в автотеатре. spbvedomosti.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  48. ↑ На сцене «Ленинград Центра» покажут театральное ревю «Портфолио». spbvedomosti.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  49. ↑ В «Ленинград Центре» снова покажут театральное ревю «Портфолио». Собака.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  50. ↑ Gzt-sv (19 вересня 2017). Сюрпризы юбилейной «Амурской осени». Gzt-sv (ru-RU) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  51. ↑ Первых журавлей «Амурской осени» получили Ким Ки Дук и Ольга Остроумова. Амурская Служба Новостей: новости с характером (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  52. ↑ «Кошмар по имени Трамп» докатился до Владивостока. vostokmedia.com. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  53. ↑ Николай Фоменко и Юлия Савичева споют «Три аккорда». Рамблер/новости (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  54. ↑ Первый канал испортил выступление Стаса Пьехи. Интернет-издание info.sibnet.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  55. ↑ Концерт КСАНА Сергиенко в клубе «16 Тонн». m.16tons.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  56. ↑ Живой концерт. Ксана Сергиенко / Радио Маяк. radiomayak.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  57. ↑ Ксана Сергиенко: «Я не из тех, кто ищет вторую половинку» | StarHit.ru. www.starhit.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 27 вересня 2021.
  58. ↑ Ксана Сергиенко aka Ksana - Лд, русскоязычный альбом | Музолента. Русские новинки музыки — блог Музолента (ru-RU) . 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 27 вересня 2021.
  59. ↑ Ксана Сергиенко, Евгений Соколовский – Alice. Ловец снов Часть 2 | Musecube (ru-RU) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 27 вересня 2021.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ксана_Сергієнко&oldid=41080102