Кубок виклику ЄГФ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок виклику ЄГФ
Засновано 1993
Регіон Європа
Кількість команд 42
Поточний чемпіон «Брага» (Португалія)
Найбільше перемог Румунія «Северін Решица»
(3 рази)
Сайт Офіційний сайт

Кубок виклику ЄГФ (англ. EHF Challenge Cupp) — міжнародне гандбольне змагання, засноване в 1993 році, в якому беруть участь чоловічі гандбольні клуби Європи.

Результати турніру[ред. | ред. код]

Рік Фінал Невдахи півфіналу
Чемпіон Рхаунок 2-е місце
1993–94 Німеччина
ТУСЕМ Ессен
27–17, 31–26 Швеція
Дротт
Іспанія
Ґранульєс
Франція
Парі Сен-Жермен
1994–95 Німеччина
Нідервюрцбах
26–29, 32–26 Іспанія
Гальдар
Німеччина
ТУСЕМ Ессен
Португалія
Брага
1995–96 Норвегія
Драммен
22–21, 27–21 Німеччина
Гамельн
Угорщина
Пік Сегед
Швеція
ІФК Шевде
1996–97 Німеччина
Неттельштедт
32–19, 27–23 Данія
Кольдинг
Норвегія
Драммен
Норвегія
Саннефіорд ТІФ
1997–98 Німеччина
Неттельштедт
24–22, 25–23 Швеція
ІФК Шевде
Німеччина
Валлау-Маззенгайм
Іспанія
Октавіо Віго
1998–99 Німеччина
Фленсбург-Хандевитт
27–27, 26–21 Іспанія
Сьюдад-Реаль
Німеччина
Неттельштедт
Норвегія
Драммен
1999–00 Німеччина
Гросвальштадт
30–23, 27–32 Іспанія
Вальядолід
Швейцарія
Пфаді Вінтертур
Сербія та Чорногорія
Сінтелон
2000–01 Сербія та Чорногорія
Югович
27–27, 26–22 Швейцарія
Пфаді Вінтертур
Італія
Форст Бріксен
Польща
Шльонськ Вроцлав
2001–02 Данія
Скєрн
20–27, 34–17 Македонія
Пелістер
Данія
Фредеріксберг
Франція
Іврі
2002–03 Данія
Скєрн
27–30, 35–25 Греція
Філіппос Верія
Франція
Кретей
Швеція
ІК Севехоф
2003–04 Швеція
ІФК Шевде
20–21, 27–24 Франція
Дюнкерк
Румунія
Констанца
Італія
Дженералі Палламано Трієсте
2004–05 Швейцарія
Ваккер Тун
29–24, 26–29 Португалія
Брага
Австрія
Суперфунд Хард
Швейцарія
Санкт-Галлен
2005–06 Румунія
Стяуа Бухарест
21–26, 34–27 Португалія
Орта
Хорватія
Аграм-Медвещак Загреб
Швейцарія
Берн Мурі
2006–07 Румунія
Северін Решица
26–26, 36–36 Норвегія
Драммен
Польща
Заглембє Любін
Росія
Локомотив-Політ Челябінськ
2007–08 Румунія
Северін Решица
28–29, 26–18 Австрія
Альпла Хард
Португалія
Бенфіка
Швейцарія
Пфаді Вінтертур
2008–09 Румунія
Северін Решица
25–27, 25–20 Румунія
Університатя Буковина Сучава
Туреччина
Бешікташ ЮК
Швейцарія
Берн Мурі
2009–10 Португалія
Спортінг Лісабон
27–25, 27–26 Польща
Квідзин
Словенія
Слован
Італія
Болонья Юнайтед
2010–11 Словенія
Копер
27–27, 31–27 Португалія
Бенфіка
Сербія
Партизан Белград
Румунія
СК Бакеу
2011–12 Греція
Діомідіс Аргус
26–23, 20–22 Швейцарія
Ваккер Тун
Португалія
Спортінг Лісабон
Ізраїль
Маккабі Тель-Авів
2012–13 Білорусь
СКА Мінськ
31–26, 32–24 Люксембург
Еш
Норвегія
Рунар
Румунія
Університатя Буковина Сучава
2013–14 Швеція
ІК Севехоф
0-0[A], 37–26 Сербія
Металопластика
Польща
Азоти-Пулави
Португалія
Агуаш-Санташ
2014–15 Румунія
Одорхей Секуеск
28–32, 32–25 Португалія
Брага
Португалія
Бенфіка
Норвегія
Стур
2015–16 Португалія
Брага
28–22, 25–29 Португалія
Бенфіка
Чехія
Дукла Прага
Норвегія
Фюллінген Берген
  • A  Перший етап був скасований через повені в Сербії, переможець був виявлений за підсумками одного матчу.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bruun, Peter. ALL OR NOTHING IN PARTILLE. http://www.eurohandball.com/. EHF. Процитовано 25 лютого 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]