Кубок володарів кубків ЄГФ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок володарів кубків ЄГФ
Заснування 1976 рік
Заміна 2012 рік
Регіон Європа
Кількість команд 32
Рівень в структурі ліг країни 1
Конфедерація Європейська федерація гандболу
Чинний
чемпіон

Німеччина «Фленсбург»

(2-й титул)
Офіційний вебсайт ЄГФ

Кубок володарів кубків EHF серед чоловіків (англ. EHF Cup Winners' Cup) — турнір був офіційним змаганням для чоловічих гандбольних клубів Європи, які виграли свій національний кубок, і проходив щороку. З сезону 2012–2013 років змагання чоловіків були об’єднані з Кубок ЄГФ.

Призери[ред. | ред. код]

Рік Фінал
Володар Рахунок Фіналіст
1975–76 Іспанія
«Граноллерс»
21–21, 26–24 ФРН
«Данкерсен» (Мінден)
1976–77 Росія
«МАІ» (Москва)
18–17 Німеччина
«Магдебург»
1977–78 ФРН
«Гуммерсбах»
15–13 (4:6) Сербія
«Железнічар» (Ніш)
1978–79 ФРН
«Гуммерсбах»
15–18, 15–11 Німеччина
«Магдебург»
1979–80 Іспанія
«Калпіса» (Аліканте)
16–18, 20–15 ФРН
«Гуммерсбах»
1980–81 ФРН
«Неттельштедт»
16–18, 17–14 Німеччина
«Емпор» (Росток)
1981–82 Німеччина
«Емпор» (Росток)
22–18, 14–17 Чехословаччина
«Дукла» (Прага)
1982–83 Білорусь
СКА (Мінськ)
24–26, 34–22 Румунія
«Дінамо» (Бухарест)
1983–84 Іспанія
«Барселона»
24–21 Боснія і Герцеговина
«Слога Добой»
1984–85 Іспанія
«Барселона»
23–30, 27–20 Росія
ЦСКА (Москва)
1985–86 Іспанія
«Барселона»
20–18, 19–21 ФРН
«Гросвальштадт»
1986–87 Росія
ЦСКА (Москва)
16–18, 22–17 Швейцарія
«Аміціція» (Цюріх)
1987–88 Білорусь
СКА (Мінськ)
21–24, 27-15 ФРН
«Гросвальштадт»
1988–89 ФРН
«ТУССЕМ» Ессен
16–17, 19–16 Франція
«Кретей»
1989–90 Іспанія
«Сантадер» (Кантабрія)
22–24, 23–18 Швеція
«Дротт» (Хальмстад)
1990–91 Німеччина
«Мільбертсхофен»
15–20, 24–16 Іспанія
«Бідасоа» (Ірун)
1991–92 Угорщина
«Веспрем»
24–14, 27–20 Німеччина
«Мільбертсхофен»
1992–93 Франція
«Марсель»
23–22, 23–21 Угорщина
«Веспрем»
1993–94 Іспанія
«Барселона»
20–23, 26–14 Франція
«Марсель»
1994–95 Іспанія
«Барселона»
31–24, 26–22 Данія
«Гудме»
1995–96 Німеччина
«Лемго»
24–19 25–26 Іспанія
«Сантадер» (Кантабрія)
1996–97 Іспанія
«Бідасоа» (Ірун)
24–19, 17–19 Угорщина
«Веспрем»
1997/98 Іспанія
«Сантадер» (Кантабрія)
30–15 26–24 Німеччина
«Вецлар»
1998–99 Іспанія
«Адемар» (Леон)
19–20, 32–23 Іспанія
«Сантадер» (Кантабрія)
1999–2000 Іспанія
«Сан Антоніо»
28–19 20–26 Угорщина
«Дунаферр»
2000–01 Німеччина
«Хендвітт» (Фленсбург)
32–25, 19–24 Іспанія
«Адемар» (Леон)
2001–02 Іспанія
«Сьюдад-Реаль»
31–22, 27–32 Німеччина
«Хендвітт» (Фленсбург)
2002–03 Іспанія
«Сьюдад-Реаль»
33–27, 24–24 Швеція
«Редбергслідс»
2003–04 Іспанія
«Сан Антоніо»
31–30 30–26 Іспанія
«Вальядолід»
2004–05 Іспанія
«Адемар» (Леон)
37–25, 31–25 Хорватія
«Загреб»
2005–06 Росія
«Чеховскіє мєдвєді» (Чехов)
29–36, 32–24 Іспанія
«Вальядолід»
2006–07 Німеччина
«Гамбург»
28–24, 33–37 Іспанія
«Адемар» (Леон)
2007–08 Угорщина
«Веспрем»
37–32, 28–28 Німеччина
«Рейн-Неккар Левен»
2008–09 Іспанія
«Вальядолід»
31–30, 24–23 Німеччина
«Нордхорн»
2009–10 Німеччина
«Гуммерсбах»
34–25, 33–37 Іспанія
«Граноллерс»
2010–11 Німеччина
«Гуммерсбах»
30–28, 26–26 Франція
«Трембле»
2011–12 Німеччина
«Хендвітт» (Фленсбург)
34–33, 32–28 Німеччина
«Гуммерсбах»

Призери по країнам[ред. | ред. код]

Ранг Країна Переможець Фіналіст Всього фіналів
1 Іспанія Іспанія 17 8 25
2 Німеччина Німеччина
 
12 13 25
3 Росія Росія
 
3 1 4
4 Угорщина Угорщина 2 3 5
5 Білорусь Білорусь 2 0 2
6 Франція Франція 1 3 4
7 Швеція Швеція 0 2 2
8 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 0 1 1
Хорватія Хорватія 0 1 1
Чехія Чехія 0 1 1
Данія Данія 0 1 1
Румунія Румунія 0 1 1
Сербія Сербія 0 1 1
Швейцарія Швейцарія 0 1 1
Total 37 37 74

Посилання[ред. | ред. код]