Координати: 50°13′24″ пн. ш. 35°15′16″ сх. д. / 50.22333° пн. ш. 35.25444° сх. д. / 50.22333; 35.25444
Очікує на перевірку

Куп'єваха (Богодухівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Куп'єваха
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Богодухівський район
Тер. громада Богодухівська міська громада
Код КАТОТТГ UA63020010300051992
Облікова картка Куп'єваха 
Основні дані
Засноване 1684
Населення 391
Площа 3,97 км²
Густота населення 98 осіб/км²
Поштовий індекс 62112
Телефонний код +380 5758
Географічні дані
Географічні координати 50°13′24″ пн. ш. 35°15′16″ сх. д. / 50.22333° пн. ш. 35.25444° сх. д. / 50.22333; 35.25444
Середня висота
над рівнем моря
146 м
Водойми річка Березівка
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Куп'єваха
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 62103, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Богодухів, площа Соборності, буд. 2
Карта
Куп'єваха. Карта розташування: Україна
Куп'єваха
Куп'єваха
Куп'єваха. Карта розташування: Харківська область
Куп'єваха
Куп'єваха
Мапа
Мапа

Куп'єва́ха — село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Куп'єваха находится на обох берегах річки Куп'єваха​​, переважно на лівому березі. Село вітягнуто вздовж річки на ~ 6 км. Річка та ее притоки протікають по балках Байрак, Довга, Чапайдина, Гончарова на яких створені чісленні загатти. За 4 км находится залізнична станція Куп'єваха. Через село проходити Автомобільна дорога Р47.

Історія

[ред. | ред. код]

1684 рік — дата заснування.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Богодухівського повіту Харківської губернії мешкало 778 осіб (387 чоловіків та 391 жінка), налічувалось 99 дворових господарств, існували православна церкви, поштова станція, винокурний, пивоварний, цегельний та селітряний заводи[1].

Станом на 1885 рік у колишній власницькій слободі, центрі Куп'єваської волості, мешкало 837 осіб, налічувалось 162 дворових господарства, існували православна церква, школа й винокурний завод[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1263 осіб (633 чоловічої статі та 630 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв − 199 людей[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до Богодухівської міської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Богодухівського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Богодухівського району Харківської області[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 99,23%
російська 0,77%

Відомі особи

[ред. | ред. код]

В селі народилися:

  • Заковорот Петро (18711951) — один з фундаторів школи фехтування в Україні, ще в 18991900 роках він здобув золоті медалі на міжнародних змаганнях (світова першість) з фехтування.
  • Попов Олександр Іванович (1891—1958) — учений-педагог, громадський і церковний діяч.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-250. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Мартиролог. Харківська область, ст. 356—361 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 30 серпня 2015.
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]