Курдус Горпина
Курдус Горпина - с. Чижівка, Звенигородський район Київська область, УРСР, СРСР. Праведник народів світу (6 липня 2003)[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
На початок німецько-радянська війна (1941-1945) Курдус Горпині було близько 30 років. Вона проживала з дітьми у с. Чижівка Звенигородський район Київська область. Її чоловік був призваний на фронт. де незабаром загинув у бою. У кінці липня 1941 р. цей район і село було окуповане німецькими військами.
Історія громадянського подвигу[ред. | ред. код]
Горпина дізналася про те, що у Звенигородка окупанти розстріляли 100 чоловіків-євреїв, а тих хто залишилися зобов'язали носити на одязі жовті зірки-нашивки і переселитися в гетто.
У травні 1942 р. у сусідньому селі Неморож був створений єврейський трудовий табір, в'язні якого повинні були будувати і ремонтувати дороги. Одного разу у грудні 1942 р. Горпина знайшла у своєму хліві двох довоєнних знайомих з сусіднього села Рижанівка - Буню Гохбарг та її 16-річну доньку Іту. які втекли з Неморожського табору. Не дивлячись на небезпеку для себе, Горпина залишила біженок у себе і протягом зими і весни піклувалася про них. Вдень Гохберги ховалися у хліві, а на ніч таємно приходиди в будинок Горпини. після кількох місяців роботи у таборі вони були виснажені фізично і морально, тяжко переживали загибель чоловіка Буні Аврума та 12-річного сина Семена, які загинули ще під час першого розстрілу.
Коли потеплішало Буня й Іда перейшли в інше укриття. Деякий час вони провідували родичів у Звенигородське гетто. Одного разу коли Буня поверталася у Чижівка, її схопили і розстріляли німці. Через кілька днів поліція вислідила і схопила Іду у хліві Горпини. Жінку також заарештували, але відпустили, бо Іда переконала поліцая, що Горпина не знала про те, що у неї в хліву знаходилася дівчина.
Іду знову відправили у Неморозький табір та їй вдалося втекти звідти якраз перед його ліквідацією і переховуватися аж до звільнення на початку весни 1944 р. після війни Іда підтримувала добрі стосунки з родиною Курдус. На початку 1990-х Іда (в заміжжі - Скалецька) разом з сім'єю емігрувала до Ізраїлю.
6 липня 2003 р. Яд Вашем присвоїв Горпині Курдус звання "Праведник народів світу". Увічнена на Стіні пошани.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ The Righteous Among The Nations. The Righteous Among The Nations. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 30 травня 2021.