Кікі Кірін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кірін Кікі
樹木 希林
На Одеському міжнародному кінофестивалі, 2015 р.
На Одеському міжнародному кінофестивалі, 2015 р.
Ім'я при народженні Кейко Накатані (中谷 啓子)
Народилася 15 січня 1943(1943-01-15)
Токіо
Померла 15 вересня 2018(2018-09-15) (75 років)
Токіо
  • рак молочної залози
  • Громадянство Flag of Japan.svg Японія
    Діяльність акторка
    Роки діяльності 1961–2018
    Чоловік Сін Кісіда (1964–1968)
    Юя Учіда (1973–2018)
    Діти Яяко Учіда
    IMDb nm0452817
    Нагороди та премії
    Орден Вранішнього сонця 4 класу (2004)

    CMNS: Кірін Кікі у Вікісховищі

    Кірін Кікі (яп. 樹木 希林, англ. Kirin Kiki; нар. 15 січня 1943(19430115)пом. 15 вересня 2018) — японська акторка, лавреатка та багаторазова номінантка Премії Японської академії, відома ролями у фільмах «Крамничні злодюжки» (2018), «Токійська вежа: Мама та я, та іноді тато» (2008), «Все ще йдемо» (2008) й «Ан» (2015).

    Біографія[ред. | ред. код]

    Кікі народилася в районі Канда, Токіо. Її батько був майстром біва.Закінчивши середню школу, вона почала свою акторську кар'єру на початку 1960-х років у театральній трупі Бунгакудза, де використовувала сценічне ім'я Чіхо Юкі (悠木 千帆)[2]. Отримала славу, унікально виконуючи комедійні та ексцентричні ролі в телевізійних шоу «Jikan desu yo» і «Terauchi Kantarō ikka», та телерекламі.

    У 1964 році вийшла заміж за колегу із Бунгакудзи, актора Шін Кішіду. Пара розлучилася у 1968 році. У 1973 році Кікі вийшла заміж удруге — за співака Юя Учіду, з яким розійшлася через два роки, залишаючись в офіційному шлюбі[3]. Їхня донька, Яяко Учіда, есеїстка та музикантка, одружена з актором Масахіро Мотокі.

    Попри ряд захворювань, серед яких відшарування сітківки та рак грудей[4][5], Кікі продовжувала акторську діяльність, за яку отримала премії Йокогамського кінофестивалю (2004)[6], Японської академії (2008)[7] та «Блакитну стрічку» (2008)[8].

    15 вересня 2018 року акторка померла від раку та супутніх захворювань[9].

    Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

    Фільми
    Рік Оригінальна назва Англійська назва Українська назва Пр.
    2002 リターナー Returner «Прибулець із майбутнього»
    2008 歩いても 歩いても Still Walking «Все ще йдемо»
    2010 借りぐらしのアリエッティ Arrietty «Позичайка Аріетті» озвучення
    2011 奇跡 I Wish «Диво»
    わが母の記 Chronicle of My Mother «Записи моєї матері»
    2013 そして父になる Like Father, Like Son «Який батько, такий син»
    2015 海街diary Our Little Sister «Наша молодша сестричка»
    あん Sweet Bean «Ан»
    2016 海よりもまだ深く After the Storm «Після шторму»
    2018 万引き家族 Shoplifters «Крамничні злодюжки»

    Нагороди[ред. | ред. код]

    Рік Премія Категорія Фільм Результат Пр.
    2015 Азійсько-Тихоокеанська кінопремія Найкраща жіноча роль «Ан» Перемога
    2009 Азійська кінопремія Найкраща жіноча роль другого плану «Все ще йдемо» Номінація
    2008 Найкраща жіноча роль «Токійська вежа: Мама та я, та іноді тато» Номінація
    1986 Премія Японської академії Найкраща жіноча роль другого плану «Щоденник Юметійо» Номінація
    1989 Найкраща жіноча роль другого плану «Tsuru», «Kyôshû» Номінація
    1992 Найкраща жіноча роль другого плану «Dai yûkai», «Sensou to seishun» Номінація
    1994 Найкраща жіноча роль другого плану «Yume no onna» Номінація
    2003 Найкраща жіноча роль другого плану «Прибулець із майбутнього» Номінація
    2004 Найкраща жіноча роль другого плану «Half a Confession» Номінація
    2008 Найкраща жіноча роль «Токійська вежа: Мама та я, та іноді тато» Перемога
    2009 Найкраща жіноча роль другого плану «Все ще йдемо» Номінація
    2011 Найкраща жіноча роль другого плану «Негідник»[en] Перемога
    2013 Найкраща жіноча роль «Записи моєї матері»[en] Перемога
    2016 Найкраща жіноча роль «Ан»[en] Номінація
    2019 Найкраща жіноча роль другого плану «Кожен день — чудовий день» Номінація
    «Крамничні злодюжки» Перемога
    2009 Блакитна стрічка Найкраща жіноча роль другого плану «Все ще йдемо» Перемога

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. VIAF (Virtual International Authority File) — 2012.
    2. Kiki Kirin. Nihon jinmei daijiten (японська). Kodansha. Процитовано 20 березня 2020. 
    3. Japan’s grandmother Kirin Kiki has defied conventions throughout her long film career. Japan Times. Архів оригіналу за 20 березня 2020. 
    4. Actress Kirin Kiki wants an ending with no twists. The Japan Times. 28 червня 2018. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 20 березня 2020. 
    5. Asahi shinbun shinpojiumu: Gan ni makenai, akiramenai kotsu. Asahi shinbun (японська). 25 березня 2006. Процитовано 20 березня 2020. 
    6. Dai 25-kai Yokohama Eigasai: Nihon eiga kojin shō (Japanese). Yokohama Eigasai. Архів оригіналу за 13 лютого 2009. Процитовано 23 липня 2010. 
    7. Dai 31-kai Nihon Academī Shō yūshū sakuhin (японська). Nihon Academī Shō kōshiki saito. Процитовано 20 березня 2020. 
    8. Burū Ribon Shō hisutorī 2008 (Japanese). Cinema Hochi. Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 23 липня 2010. 
    9. Veteran TV, movie actress Kirin Kiki dies in Tokyo at age 75. The Japan Times. 16 вересня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. 

    Посилання[ред. | ред. код]