Кіліан Ігнац Дінценгофер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіліан Ігнац Дінценгофер
Kilian Ignác Dinzenhofer
Jan Vilímek - Kilian Ignác Dinzenhofer.jpg
Дата народження 1 вересня 1689(1689-09-01)
Місце народження Прага
Дата смерті 12 грудня 1751(1751-12-12) (62 роки)
Місце смерті Прага
Громадянство Габсбурзька імперія
Працював у містах Прага, Егер, Карлови Вари, Броунов, Кладно, Легніцке Поле
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди палаци в Празі, монастирі, приходські церкви
Реставрація пам'яток приватні будинки, монастирі, приходські церкви (фарні костели),

Кіліан Ігнац Дінценгофер (нім. Kilian Ignaz Dientzenhofer, 1 вересня 1689, Прага — 12 грудня 1751) — архітектор доби бароко, німець за походженням. Багато і плідно працював в місті Прага в часи, коли Чехія належала імперії Габсбургів. Мав ранг придворного архітектора.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1 вересня 1689 року в місті Празі. Кіліан Ігнац був сином відомого архітектора Крістофа Дінценгофера (нім. Christoph Dienzenhofer 1655—1722).

Освіта[ред.ред. код]

Початкову освіту отримав у школі єзуїтів на Малій Страні в Празі. Закінчив Празький університет («Клементінум»), де вивчав математику та філософію. Завершив свою освіту подорожжю до імперії Габсбургів (був у Відні) і до північної Італії (Венеція). Після повернення до Праги брався за різні замовлення. Багато чому навчився у батька, закінчував деякі його споруди. Мав вулканічну працездатність. Дослідники припускають, що мав впливи від творів різних архітекторів, серед яких Франческо Борроміні, Ян Блажей Сантіні Айхл, Йоган Лукас фон Гілдебрандт.

Кіліан Ігнац Дінценгофер говорив шістьма мовами.

Архітектурна практика[ред.ред. код]

Кіліан Ігнац працював як у самій Чехії, так і в Моравії та Сілезії.

Визнаючи освіту архітектора та успіхи в будівництві австрійський імператор Карл VI у 1730 надав йому звання придворного архітектора. З 1737 він отримав посаду головного фортифікатора в Празі.

Художня манера архітектора спокійніша, він використовував менш ускладнені плани, ніж його попередник Ян Блажей Сантіні Айхл, що особливо помітно в його заміських палацах. Центричність, притаманна більшості споруд архітектора, дозволяла йому вибудовувавати черговий об'єкт навіть на невеликих, незручних для будівництва ділянках (ц — ва Яна Непомуцького на скелі, Прага)

По смерті архітектора його посади успадкував празький архітектор і помічник Ансельмо Лураго (17011765).

Приклади планових рішень Кіліана Ігнаца[ред.ред. код]

Два шлюби[ред.ред. код]

ц-ва Св. Флоріана, Кладно
Церква св. Магдалини, Карлові Вари
ц-ва Св. Ядвіги, Легніцке Поле
Костел св. Микулаша на Малій Страні, Прага, починав батько, завершив син Дінценгофер
заміський палац Хрдлі

Кіліан Ігнац Дінценгофер мав два шлюби. Вперше вінчався у 1719 р., з першою дружиною Сесіль мав десятеро дітей. По смерті першої дружини вінчався вдруге у 1729 р., Анна Тереза Херніх народила ще тринадцять дітей.

Вибрані твори[ред.ред. код]

  • заміська вілла «Америка»
  • палац Гольц-Кінських, Старомеська площа (разом з Ансельмо Лураго)
  • палац Сільва-Тарокка, Прага
  • заміський палац Хрдлі
  • Бенедиктинський монастир, Вальштадт, Сілезія
  • костел оо. міноритів, М. Егер, нині Угорщина
  • ц-ва Яна Непомуцького, Празький Град (1720—1729)
  • монастир оо. бенедиктинців, Броунов
  • ц-ва святого Томаса, Прага (1723—1731)
  • ц-ва Яна Непомуцького на скелі, Прага (1730—1739)
  • ц-ва свв. Кирила і Мефодія, Нові Град Праги (1730)
  • ц-ва св. Миколая (Микулаша), Староместська площа (1732—1735)
  • ц-ва Св. Миколая (Микулаша), Мала Страна (1737—1752, можливо, споруду розпочав у 1703 році його батько)
  • Портгеймка, Прага
  • ц-ва святої Катерини, Нові Град (1738—1741, разом с Францем Максиміліаном Канка)
  • ц-ва св. Марії, Біла гора.
  • ц-ва Марії Магдалини, Карлови Вари
  • ц-ва св. Флоріана, Кладно
  • ц-ва св. Ядвіги, Легніцке Поле

Вшанування[ред.ред. код]

На честь архітектора та його батька названо астероїд 5318 Дінценгофер[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]

  • Milada Vilímkova, Johannes Brucker: Dientzenhofer. Eine bayerische Baumeisterfamilie in der Barockzeit. Rosenheimer Verlagshaus, ISBN 3-475-52610-7
  • Biographisches Lexikon zur Geschichte der böhmischen Länder, Band I., S. 247—248, ISBN 3-486-44051-9
  • Hans Zimmer: Die Dientzenhofer. Ein bayerisches Baumeistergeschlecht in der Zeit des Barock. Rosenheim 1976
  • Joachim Bahlcke u. a.: Handbuch der historischen Stätten Böhmen und Mähren, Kröner-Verlag, Stuttgart 1998, ISBN 3-520-32901-8
  • Dehio-Handbuch der Kunstdenkmäler in Polen Schlesien, München·Berlin 2005, ISBN 3-422-03109-X
  • Erhard Gorys: DuMont Kunst-Reiseführer Tschechische Republik, ISBN 3-7701-2844-3
  • Knaurs Kunstführer Tschechische Republik, ISBN 3-426-26609-1
  • Tichy, Franz: Studie zu Sakralbauten des Kilian Ignaz Dientzenhofer. München 1996, ISBN 3-88073-519-0.

Посилання[ред.ред. код]