Кілікевич Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Кілікевич
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Володимирович
Кілікевич
Народження 30 листопада 1983(1983-11-30) (40 років)
  Маріуполь, УРСР
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Яруд»
Номер ?
Юнацькі клуби
1998
1999
1999—2000 		Україна «Іллічівець»
Україна ДЮСШ-3 (Маріуполь)
Україна «Іллічівець»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000—2007 Україна «Іллічівець» 36 (0)
2000—2007 → Україна «Іллічівець-2» 83 (19)
2007 Україна «Олександрія» 16 (2)
2007—2008 Фінляндія «Оулун Палло» 15 (5)
2008—2009 Фінляндія ТП-47 8 (3)
2009 Україна «Десна» 6 (1)
2009—2012 Молдова «Іскра-Сталь» 63 (24)
2011 → Молдова «Тирасполь» 31 (10)
2013 Узбекистан «Динамо» (С) 12 (2)
2013 Узбекистан «Бухара» 9 (0)
2015 Естонія «Транс» (Н) 32 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003 Україна Україна (U-21) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Володимирович Кілікевич (нар. 30 листопада 1983, Маріуполь, УРСР) — український футболіст, нападник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольних шкіл маріупольського «Іллічівця» та ДЮСШ-3 міста Маріуполя, кольори яких захищав у юніорських чемпіонатах України (ДЮФЛ). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 12 серпня 2000 року в складі другої команди «Іллічівця», а 3 жовтня 2000 року дебютував і в першій команді клубу. В основному складі «Іллічівця» Кілікевич зіграв у тридцяти семи матчах і не зміг забити жодного м'яча, отож його перевели у другу команду «Іллічівця». У другій команді «Іллічівця» він зіграв у вісімдесят трьох матчах і забив шістнадцять м'ячів.

У 2007 році він підписав контракт з першоліговим клубом ПФК «Олександрія». Дебютував у футболці «професіоналів» 19 липня 2007 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 1-го туру проти столичного ЦСКА. Володимир вийшов на поле нв стартовому складі, на 58-ій хвилині відзначився голом, а на 82-ій хвилині його замінив Артем Цимбал[1]. У цьому клубі протягом одного року. За цей час у Першій лізі зіграв у шістнадцяти матчах і забив два м'ячі, Ще 1 поєдинок (1 гол) провів у кубку України. Пізніше його продали в фінський клуб «Оулун Палло», а пізніше перейшов у ще один фінський клуб ТП-47, але в середині 2009 року розірвав контракт і повернувся в Україну.

В Україні він підписав контракт з «Десною» й до вересня 2009 року, зігравграв в цілому у шести матчах та відзначився однм голом. Наприкінці 2009 року він перейшов у молдовський клуб «Іскра-Сталь» і зіграв там до завершення 2012 року і за цей час зіграв у сорока трьох матчах та забив дев'ятнадцять м'ячів[2].

На початку 2013 року на Кілікевич звернув увагу узбецький клуб — самаркандське «Динамо». У складі «Динамо» він відіграв половину сезону і за цей час зіграв у дванадцяти матчах чемпіонату, відзначившись у них двома голами. Наприкінці 2013 року він перейшов в ще один узбецький клуб «Бухара». У 2014 році підтримував форму в аматорському клубі «Слов'яни» (Сальськ), який виступав у чемпіонаті Ростовської області[3].

Навесні 2015 року досвідчений атакувальний півзахисник уклав контракт з клубом естонської Мейстерліги «Нарва-Транс»[4]. наприкінці вересня 2015 року, в кубковому матчі проти «Нимме Калью», Кілікевич відзначився ювілейним 50-м голом у зарубіжних командах[5].

З 1 січня 2016 року перебував у статусі вільного агента. У 2017 році виступа у клубі Колос-ОТГ (Асканія-Нова). На даний час є гравцем маріупольського «Яруда», який виступає в аматорському чемпіонаті України.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У молодіжну збірну України Володимир Кілікевич отримав запрошення в 2003 році, зігравши в її складі один товариський матч.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Іскра-Сталь»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ПФК «Олександрія» (Олександрія) - ЦСКА (Київ). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  2. ↑ Володимир Кілікевич: «Хотілося б грати в чемпіонаті України». Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  3. ↑ Кілікевич: Хочеться продовжити грати у футбол на хорошому рівні. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  4. ↑ Володимир Кілікевич: «Завдання повернутися в лідери естонського футболу». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 листопада 2017.
  5. ↑ «50 голів маріупольця в зарубіжних командах». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 листопада 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кілікевич_Володимир_Володимирович&oldid=34821313