К1-Б (мотоцикл)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
К1-Б
Moto k1 b 2.jpg Мотоцикл К1-Б "Кієвлянін"
Виробник Київський мотозавод КМЗ
Роки виробництва 1946-1955
Двигун(и) двотактний об'ємом 98 см³
Колісна база 1275 мм
Довжина 2010 мм
Ширина 655 мм
Висота 980 мм
Вага 59 кг
Найвища швидкість 50 км/год
Місткість баку 8,0 л

К1-Б «Кієвлянін» — легкий мотоцикл виробництва київського мотоциклетного заводу КМЗ, вироблявся 1946-1955 роки. Перша модель мотоцикла, що впускалась на КМЗ.

Історія створення[ред. | ред. код]

В 1945 році в Києві, на базі військового авторемонтного заводу було створено Київський мотоциклетний завод. Для початку виробництва мотоциклів в 1946 році[1], як військові репарації, сюди було доставлене обладнання та технологічне устаткування вивезене із заводу фірми Wanderer в Шонау що в передмісті Хемніця (Chemnitz-Schönau).

За присутністю інтернованих німецьких фахівців заводу Wanderer було налагоджено масове виробництво легкого мотоцикла К1-Б. Це була копія довоєнної німецької моделі «Wanderer-1Sp». Перший рік виробництва на мотоцикл встановлювали двигуни які виробляли в Німеччині (НДР). Згодом було налагоджене власне виробництво двигуна , копію двошвидкісного мотора Sachs 98.

Мотоцикл отримав назву К1-Б «Кієвлянін». На базі мотоцикла було також розроблено трьохколісну мотоколяску для інвалідів К1-В, та вантажний трьохколісний мотоцикл К1-Г, їх виробляли в незначній кількості.

З 1956 року на заводі почали випускати новий важкий мотоцикл К-750 і К1-Б було знято з виробництва. За деякими оцінками, за період виробництва 1946-1955 років було випущено близько 40 000 мотоциклів К1-Б[2].

В наш час К1-Б є бажанім об'єктом колекціювання для прихильників мотостаровини. Його можна побачити в музеях та на фестивалях ретротехніки.

Технічні особливості[ред. | ред. код]

Мотоцикл К1-Б оснащувався одноциліндровим двотактним двигуном повітряного охолодження з дефлекторною продувкою. Діаметр циліндра двигуна 48 мм, хід поршня 54 мм, робочим об'ємом куб. 97,7 см, потужність становила 2,3 к.с. при 3300 об/хв.

Картер двигуна і головка циліндра відливалися з алюмінієвого сплаву, циліндр з чавуну. Коробка передач двохступенева з напівсухим двохдисковим зчепленням. Мотор було оснащено маховиковим магдино , яке забезпечувало іскрове запалення та освітлення фари і заднього ліхтаря (6 Вольт).

Мотоцикл було оснащено велосипедними педалями, які були з'єднані ланцюговою передачею із заднім колесом і слугували для запуску двигуна, гальмування та як допоміжний привід при їзді в гору. Привід на заднє колесо реалізувався роликовим ланцюгом. Задня вісь була оснащена велосипедною втулкою «Торпедо». На передньому колесі була встановлена втулка з гальмівними колодками. Розмір шин 26Х2,25 дюймів.

Ланцюг педалей та двигуна прикривались захисними щитками, мотоцикл оснащувався відкидною центральної підставкою та спідометром з лічильником пробігу.

Мотоцикл К1-Б "Кієвлянін" київського мотоциклетного заводу

Рама мотоцикла трубчаста, закритого типу з кареткою для педалей велосипедного типу. Передня вилка паралелограмного типу, з двома пружинними амортизаторами та фрикційними демпферами коливань, заднє колесо без амортизації. Сідло водія велосипедного типу оснащувалось двома спіральними пружинами. На щитку заднього колеса встановлено багажник та дві інструментальні скриньки. На пізніших моделях встановлювалась одна скринька циліндричної форми над двигуном, під сідлом.

На кермі розміщено органи керування: ручний важіль щеплення (ліворуч), праворуч поворотна ручка газу та важіль переднього гальма, також перемикач освітлення, манетка декомпресора, пневматичний сигнал (клаксон). Праворуч на паливному баку встановлено важіль перемикання передач. Важіль фіксувався в трьох положеннях: дві передачі на нейтраль. Як пальне застосовувалося паливна суміш моторної оливи і бензину в співвідношення 1:25, витрата палива становила близько 2,9 літрів на 100 км. Максимальна швидкість мотоцикла К1-Б складала 50 км / год., вага (суха) близько -59 кг, місткість паливного баку -8 літрів[3].

Мотоцикл фарбувався в основному в чорний колір , були варіанти блакитного, темно-зеленого кольорів. На бак наносився напис «Киевлянин» та емблема заводу «КМЗ», також щитки коліс та бак прикрашались білими ліновками. В ранніх моделях , на задньому крилі приклепувалась металева емблема з написом «Київ мотозавод».

Дивись також[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

  • Мотоцикл К1Б Каталог запасных частей, МАШГИЗ 1950 Москва-Киев
  • Керівництво користувача (інструкція) мотоцикла К1Б
  • Сайт КМЗ
  • Jörg Feldkamp, Achim Dresler (Hrsg.): 120 Jahre Wanderer 1885–2005. Ein Unternehmen aus Chemnitz und seine Geschichte in der aktuellen Forschung.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Советские мотоциклы» справочное руководство Машгиз 1954, C.Ю. Иваницкий, М.А. Позняков В.В. Рогожин
  2. О. Курихин, журнал "Техника Молодежи" №1 1999 г.
  3. Керівництво користувача мотоцикла К1Б