Лагін Лазар Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лазар Лагін
Лазарь Лагин
Ім'я при народженні Лазар Йосипович Гінзбург
Псевдонім Лагін
Народився 21 листопада (4 грудня) 1903(1903-12-04)
Вітебськ, Російська імперія
Помер 16 червня 1979(1979-06-16) (75 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність прозаїк
Мова творів російська, їдиш
Напрямок сатира, наукова фантастика, соціалістичний реалізм, дитяча література
Жанр роман, повість, памфлет
Magnum opus Старий Хоттабич
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди

Орден Вітчизняної війни II ступеню

Орден Трудового Червоного Прапора — 1973Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За оборону Севастополя»
Сайт: lib.ru/LAGIN

CMNS: Лагін Лазар Йосипович у Вікісховищі

Лазар Йосипович Лагін (справжнє прізвище — Гінзбург; 21 листопада [4 грудня] 1903(19031204), Вітебськ, Російська імперія — 16 червня 1979, Москва, СРСР) — радянський письменник, журналіст та поет. Автор повісті-казки «Старий Хотабич».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Вітебську в бідній єврейській родині. Батько Йозеп Файвелевич Гінзбург працював плотогоном і через рік після народження сина, зібравши грошей, перебрався разом із родиною до Мінська, де відкрив лавку для торгівлі залізними виробами.

У 1919 році, після закінчення середньої школи в Мінську, Лазар йде добровольцем на Громадянську війну. У 1920 році він вступає у ВКП(б), а також займається організацією комсомолу на території Білорусі. У 1922 році починає виступати на сторінках газет.

Після закінчення навчання в Інституті народного господарства ім. К. Маркса починає служити червоноармійцем Сімферопольської полкової школи. З 1934 року Лазар стає заступником головного редактора журналу «Крокодил» — М. Ю. Кольцова. У 1936 році стає членом Спілки письменників СРСР. У 1938 році під авторством Лагіна в журналі «Піонер» публікується казка «Старий Хотабич».

З початком Німецько-радянської війни Лазар працює в газеті «Червоний чорноморець» Чорноморського флоту, а також бере участь в обороні Одеси, Севастополя та Керчі.

Після війни Лазар пише на їдиш книгу «Мої друзі чорноморці» (1947), присвячену євреям-героям флоту, а також «Патент АВ» (1947) і роман «Острів розчарування» (1951), за який він у 1953 році отримав Сталінську премію. У 1956 році Лагін працює над сценарієм до фільму Геннадія Казанського «Старий Хотабич».

Помер Лазар Лагін 16 червня 1979 року у Москві. Похований на Кунцевському кладовищі.