Лазаревич Іван Павлович

|Посада=

Лазаревич Іван Павлович
Народився	17 (29) березня 1829(1829-03-29) Могильов, Російська імперія
Помер	26 лютого (10 березня) 1902(1902-03-10) (72 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Новодівочий цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	лікар, акушер, гінеколог
Alma mater	Могильовська чоловіча гімназіяd Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира
Галузь	акушерство та гінекологія
Заклад	Імператорський університет Святого Володимира ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада	професор кафедри акушерства, гінекології і дитячих хвороб
Вчене звання	доктор медичних наук
Науковий ступінь	професор
Аспіранти, докторанти	Ясинський Павло Африкановичd
Відомий завдяки:	акушерські щипці, атлас гінекологічних та акушерських інструментів
Нагороди

Іва́н Па́влович Лазаре́вич (17 (29) березня 1829(18290329), Могильов (за іншими даними Могилів-Подільський), Російська імперія — 26 лютого (10 березня) 1902, Санкт-Петербург) — видатний російський акушер-гінеколог, лікар медицини, заслужений професор, завідувач кафедрою акушерства, жіночих і дитячих хвороб медичного факультету Харківського Імператорського університету (1863—1885 рр.), родоначальник харківської наукової акушерської школи; винахідник багатьох акушерських інструментів (найвідоміші — так звані «щипці Лазаревича») .

Його праці стосуються еклампсії та знеболюванню пологів. Один з перших висловив думку про те, що роди є рефлекторним актом, та залежать від стану центральної нервової системи породіллі.

Життєпис

Народився 17 березня 1829 р. в Могильовскій губернії, у сім’ї дворян. По закінченні у 1848 р. могилівської гімназії вступив до університету в Петербурзі, але згодом переведений на медичний факультет Київського університету. У 1853 р. закінчує університет та залишається працювати асистентом на кафедрі акушерства. Одночасно влаштовується працювати лікарем на Київській фаянсовій фабриці. Окрім цього, І. П. Лазаревич служить асистентом в акушерській клініці професора О. Матвеєва - порадив йому цю роботу Микола Пирогов. Через три роки, у 1856 р., Іван Павлович затверджений помічником директора клініки, з 1859 р. – отримує звання приват-доцента. В 1857 р. захистив дисертацію, яка присвячена вивченню жіночого таза («De pelvis feminae metiendae rationibus»), здобуває ступінь доктора медицини. В 1862 р. обраний екстраординарним, а в 1863 р. - ординарним професором, завідуючим кафедрою акушерства, жіночих та дитячих хвороб медичного факультету Харківського університету, яку він очолював до 1885 року. У 1885 р. затверджений у званні заслуженого професора .

Проходив за кордоном вдосконалення гінекологічної практики. За свої акушерські щипці (1865), що не перехрещувалися (так звані «Щипці Лазаревича», або «Російські щипці») і атлас «Гінекологічних та акушерських операцій» (виданий у 1867 р.) отримав Золоту медаль міжнародної виставки в Лондоні (1873 р.). Його щипці стали взірцем для норвезького гінеколога Кіланда, який потім розробив прямостоячі щипці.

У 1862-1887 роках  Іван Павлович Лазаревич – професор кафедри акушерства, гінекології і дитячих хвороб Харківського Імператорського університету. Кафедра розміщувалась на базі 6 пологових ліжок в приміщенні разом з хірургічною клінікою. За ініціативою І. П. Лазаревича з 1867 р. клініка розширена до 25 ліжок, що сприяло покращанню навчання та практики студентів. У 1869 р. на основі кафедри Акушерства, гінекології і дитячих хвороб створено Повивальний інститут для підготовки середнього медичного персоналу. Тоді ж до клініки на навчання були прийняті 5 учениць, яких вже готували як акушерок.

У 1885 р. І. П. Лазаревич залишає кафедру. В 1887 р. обраний почесним членом Харківського Медичного товариства та призначений головою медичної комісії при Київському та Казанському університетах. Нагороджений орденом Святого Володимира 3 ступеня.

Згодом, після виходу у відставку повертається до Санкт-Петербурга. Продовжує видавати друковані праці, брати участь у з'їздах лікарів та міжнародних медичних конгресах. На VIII Міжнародному конгресі лікарів (Копенгаген, 1884) він обраний почесним президентом.

Помер Іван Павлович 25 лютого 1902 р. в Петербурзі .

Наукова та педагогічна робота

Основна заслуга І. П. Лазаревича є в тому, що акушерство та гінекологія стали розвиватись на високому науковій рівні і це сприяло удосконаленню практичного акушерства. Він уперше в країні поклав в основу викладання акушерства систематичне вивчення анатомії й фізіології жіночого організму. Виявив зв'язок між функціональним станом матки і діяльністю серця плоду. Саме з метою покращення практичних навичок професор Лазаревич наполягав на вивченні акушерства біля ліжка вагітної.

Іван Павлович створив ряд акушерських і гінекологічних інструментів та приладів (всього 28), які ввійшли в акушерську практику і використовуються й досі . Він винайшов гачок для витягування плоду у разі тазового передлежання, вагінальні дзеркала, брефотом для плодоруйнівних операцій, матковий зонд, констриктор для видалення пухлин матки, тазоміри для зовнішнього і внутрішнього вимірювань.

Професор Лазаревич оказав великий вплив на розвиток наукової педіатрії як в Харківському університеті, так і в Україні в цілому.

Його дослідження та праці присвячені еклампсії (та її профілактиці), знеболюванню пологів. Іван Павлович одним із перших висловив думку про те, що пологи є рефлекторним актом, та залежать від стану центральної нервової системи породілля. Першим запропонував і почав робити оваріотомію за наявності фіброміоми. В 1868 р. пропонує використовувати діафаноскопію для діагностики органів малого тазу.

Окрім акушерства Іван Павлович читає курс дитячих хвороб до 1875 року. При І. П. Лазаревичі на кафедрі вперше затверджена приват-доцентура в акушерстві та педіатрії. Завдяки його діяльності кафедра акушерства, гінекології і дитячих хвороб Харківського університету стала одним з провідних центрів наукової думки для лікарів-акушерів .

Професор — автор фундаметальної праці «Курс акушерства» (1892). Їм написано та видано понад 90 наукових праць (англійською, німецькою, російською та французькою мовами). Серед яких: підручник в двох томах «Курс акушерства», що видавався двічі (1877 та 1892 рр.), монографії «Деятельность женщин», «Внимание к детям и матерям», «Атлас акушерских и гинекологических операций» (1867).

У 1882 р на Всеросійській промисловій виставці у Москві одержав диплом 1 розряду – «За акушерські інструменти, що користуються почесною популярністю у світі вчених».

Виступав з доповіддю на 5-му Пироговському зібранні (1893 р.)

Був почесним членом багатьох наукових акушерських товариств європейських країн: Воронезького, Київського та Фінляндського медичного товариств, Британського акушерсько-гінекологічного товариства, Бостонського гінекологічного товариства .

Звання

• 1857 р. — доктор медицини
• 1859 р. — приват-доцент
• 1862 р. — екстраординарний професор
• 1863 р. — ординарний професор
• 1885 р. — заслужений професор

Нагороди та відзнаки

• 1882 р. — Диплом 1 розряду «За акушерські інструменти, що користуються почесною популярністю у світі вчених»
• Орден Святого Володимира 3 ступеня .

Джерела

• Іван Лазаревич [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українці в світі.
• Ж. М. Перцева . Лазаревич Іван Павлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=52961
• Гинекология За редакцією академіка НАН України професора В. І. Грищенка ч 1 [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] // Медицинская онлайн библиотека. — 2013. — 21 травня.
• Лазаревич, Иван Павлович [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.) // Большая биографическая энциклопедия. (рос.)