Лаоський скельний щур
| Лаоський скельний щур | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Laonastes aenigmamus Jenkins, Kilpatrick, Robinson & Timmins, 2005 | ||||||||||||||||||
 Мапа розповсюдженості лаоського скельного щура | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Лаоський скельний щур[1] (Laonastes aenigmamus) — єдиний представник роду Laonastes і єдиний сучасний вид родини Diatomyidae з ряду Гризуни. Вид не пов'язаний тісно з іншими гризунами й усі інші види родини Діатомісові вимерли приблизно 11 мільйонів років тому. Назва тварини в Лаосі: ха-ньоу[2]. Місцеве населення полює на тварину заради м'яса. Етимологія: грец. λαος — род. «камінь», грец. ναστης — «житель»; грец. αινιγμα — «таємнича», грец. μυς — «миша».
Поширення й екологія[ред. | ред. код]
Вважається ендеміком провінції Кхамуан, Лаоська Народно-Демократична Республіка. Площа поширення не перевищує 5 000 квадратних кілометрів; в основному обмежується Кхамуанським національним парком збереження біорізноманіття (Khammouan Limestone National Biodiversity Conservation Area). Як правило Лаоських скельних щурів знаходять серед валунів вапняку на крутих схилах довкола карстових утворень.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Довжина голови й тіла: 21.2—28.5 см. Довжина хвоста: 12.3—16.1 см. Дві тварини важили 334 і 414 грамів відповідно. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 1/1, M 3/3 = 20.
Голова видовжена, з довгими вусами. Вуха округлі, середніх розмірів і вкриті короткими волосками. Тіло компактне, з короткими ногами. Довжина хвоста становить приблизно половину довжини голови й тіла. Вкритий довгим, м'яким щільним хутром; хвіст опушений також густо, товстий. Колір хутра варіює від темно-сірого до чорного на спині й боках, низ світло-сірий. Задні ноги густо вкриті волосками, з пучками, що охоплюють кігті. Лапи мають п'ять пальців. Самці й самиці дуже схожі за зовнішнім виглядом, хоча самці можуть мати дещо більш довгу шерсть на потилиці, до плечей.
Череп злегка видовжений. Носові кістки довгі й виходять за верхні різці. Слухові барабанні (булли) кулясті, великі й опухлі. Верхні зуби білі, гладкі. Хребет складається з 5 шийних хребців, 9 грудних, 11 поперекових, 3 крижових і 24 хвостових.
Поведінка[ред. | ред. код]
Інформації про цей вид мало, але скоріш за все вони ведуть нічний спосіб життя, харчуються переважно листям, травою, насінням, у незначній кількості комахами. Миролюбні, по відкритому ґрунті рухаються повільно. Характерною є хода перевальцем.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці зоологічного музею.—2006.—Том 4.—С. 5—20 PDF [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 221. — ISBN 0763762997.
- Aplin, K. & Lunde, D. 2008. Laonastes aenigmamus. The IUCN [Архівовано 18 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ARKive
- Jenkins, Paulina D.; Kilpatrick, C. William; Robinson, Mark F. & Timmins, Robert J. (2004): Morphological and molecular investigations of a new family, genus and species of rodent (Mammalia: Rodentia: Hystricognatha) from Lao PDR. Systematics and Biodiversity 2(4): 419-454. HTML abstract [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|