Ларіса Йордаке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Larisa Andreea Iordache
рум. Larisa Iordache
Загальна інформація
Національність румунка
Громадянство  Румунія
Народження 19 червня 1996(1996-06-19) (27 років)
Бухарест
Зріст 150 см
Спорт
Країна Румунія
Вид спорту гімнастика
Клуб CSS Dinamo, Bucharest, ROU
Тренери Октавіан Беллу
Завершення виступів 16.12.2021
Участь і здобутки
CMNS: Ларіса Йордаке у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Румунія Румунія
Олімпійські ігри
Бронза Лондон 2012 командний залік
Чемпіонат світу
Срібло Наньнін 2014 багатоборство
Срібло Наньнін 2014 вільні вправи
Бронза Антверпен 2013 вільні вправи
Бронза Глазго 2015 багатоборство
Чемпіонат Європи
Золото Брюссель 2012 командна першість
Золото Брюссель 2012 вільні вправи
Золото Москва 2013 колода
Золото Софія 2014 командна першість
Золото Софія 2014 вільні вправи
Золото Мерсін 2020 колода
Золото Мерсін 2020 вільні вправи
Срібло Брюссель 2012 колода
Срібло Москва 2013 багатоборство
Срібло Москва 2013 опорний стрибок
Срібло Москва 2013 вільні вправи
Срібло Софія 2014 колода
Срібло Мерсін 2020 командна першість
Срібло Мерсін 2020 опорний стрибок
Бронза Софія 2014 опорний стрибок
Бронза Клуж-Напока 2017 колода
Універсіада
Золото Тайпей 2017 багатоборство
Золото Тайпей 2017 вільні вправи
Бронза Тайпей 2017 колода

Ларіса Йордаке (рум. Larisa Andreea Iordache, 19 червня 1996) — румунська гімнастка, олімпійська бронзова медалістка, срібна та бронзова призерка чемпіонату світу в багатоборстві. Багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів Європи та Універсіади.

Біографія[ред. | ред. код]

Походить зі спортивної родини: мати грала в гандбол, батько - у футбол, а старший брат займався футболом професійно.[1]

Навчається в Національному університеті фізичної культури та спорту, Бухарест, Румунія (закінчила бакалаврат 2018 року[2]).

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Займалася балетом, а під час катання на роликових ковзанах у парку була помічена тренером зі спортивної гімнастики Маріаною Сілістеану, яка рекомендувала матері віддати Ларису до секції гімнастики. Хоча мати не бажала віддавати доньку на гімнастику, але після першого пробного тренування змушена була погодитись на тренування Лариси в секції.[1]

2012[ред. | ред. код]

На дебютному чемпіонаті Європи здобула перемоги в командній першості та у вільних вправах, а також срібло — на колоді.

На літніх Олімпійських іграх, Лондон, Велика Британія, виступала з травмою стопи[1], однак, допомогла команді здобути бронзову нагороду.

2013[ред. | ред. код]

На дебютному чемпіонаті світу здобула бронзову нагороду у вільних вправах, а у багатоборстві зупинилась за крок до п'єдесталу.

2014[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи виграла командну першість та стала єдиною гімнасткою чемпіонату, якій вдалось кваліфікуватись в усі фінали в окремих видах, де перемогла у вільних вправах, стала другою на колоді та третьою в опорному стрибку, а на рівновисоких брусах стала шостою.

На чемпіонаті світу в багатоборстві поступилась лиш Сімоні Байлз, здобувши срібну нагороду. Другу срібну нагороду отримала у вільних вправах.

2015[ред. | ред. код]

У квітні отримала травму щиколотки.

На кваліфікаційному чемпіонаті світу, де розігрувались ліцензії на Олімпійські ігри 2016, у команді Румунії травмувалась Ана Марія Околішан та не змогла допомогти в командній першості, тому в кваліфікації команда Румунії посіла лиш тринадцяте місце та втратила шанси на командну ліцензію. У багатоборстві Лариса виборола бронзову нагороду, однак, до фіналів в окремих видах не кваліфікувалась. Розробники правил відбору на Олімпійські ігри 2016 не передбачили ситуації, що призерка багатоборства може не здобути олімпійську ліцензію в команді або на окремих видах, тому Лариса, ставши призеркою чемпіонату світу в багатоборстві, олімпійську ліценцію не здобула.

2016[ред. | ред. код]

Після травми щиколотки у березні отримала травму пальця, через що не змогла взяти участь в останньому кваліфікаційному турнірі на Олімпійські ігри 2016, де команда Румунії знов не змогла здобути командної ліцензії, обмежившись однією ліцензією в багатоборстві, на яку в команді Румунії претендувала, крім Лариси, титулована Кетеліна Понор. Через череду травм та неможливість повного відновлення до Олімпійських ігор 2016, Ріо-де-Жанейро, Бразилія, до складу збірної Румунії Лариса була включена запасною, а основною гімнасткою стала Кетеліна Понор.[3]

2017[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи отримала бронзову нагороду на колоді.

На Універсіаді виграла багатоборство та вільні вправи, а у вправі на колоді була третьою.

На розминці на чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, розірвала ахіллове сухожилля лівої ноги.

2018[ред. | ред. код]

Після двох невдалих операцій у Румунії у вересні 2018 року була прооперована у Відні, Австрія, процес відновлення після якої тривав до 2020 року.[4]

2020[ред. | ред. код]

У листопаді вперше з моменту травмування на чемпіонаті світу 2017 року поза конкурсом виступила на чемпіонаті Румунії. За сумою набраних балів в багатоборстві поступилась товаришкам по збірній Сільвіані Сфірінгу, Ані Барбосу (юніорка) та Йоанні Станчіулеску, демонструвала програми поза конкурсом у фіналі вправи на різновисоких брусах, які не вдалось виконати в багатоборстві на високий бал, та у фіналі на колоді.[5] За підсумками чемпіонату Румунії до попереднього складу збірної на чемпіонат Європи не потрапила. Однак, 13 грудня була включена до складу збірної замість Даніели Тріки, яку потім повторно включили до заявки замість Марії Гольбури.[6]

На чемпіонаті Європи, що проходив під час пандемії коронавірусу в Мерсіні, Туреччина, який став перший міжнародним турніром після трирічного відновлення від травми ахіллового сухожилля, здобула дві перемоги (у вільних вправах та на колоді), дві срібні нагороди (у командній першості та на опорному стрибку), а у фіналі вправи на різновисоких брусах зупинилась за крок від п'єдесталу.[7]

2021[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи в Базелі, Швейцарія, в кваліфікації посіла 4 місце в багатоборстві після трьох гімнасток з Росії, що дозволило здобути ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо. Після завершення змагань була шпиталізована через запалення нирок. З фіналу багатоборства знялась.

На Олімпійських іграх в Токіо в кваліфікації через травму змушена була виконувати виключно вправу на колоді, де з результатом 14,133 балів посіла четверте місце та кваліфікувалась до фіналу, однак, через стан здоров'я змушена була знятися зі змагань.

16 грудня оголосила про завершення спортивної кар'єри.[8]

Результати на турнірах[ред. | ред. код]

Рік Змагання КБ ІБ Опорний стрибок Різновисокі бруси Колода Вільні вправи
2012 Чемпіонат Європи 1 2 1
Олімпійські ігри 3 9 6
2013 Чемпіонат Європи 2 2 1 2
Чемпіонат світу 4 7 3
2014 Чемпіонат Європи 1 3 6 2 1
Чемпіонат світу 4 2 5 2
2015 Чемпіонат світу 3
2016 Чемпіонат Румунії 1 1 2
2017 Чемпіонат Європи 3
Кубок світу в Копері 1 1
Кубок світу в Парижі 4 1 2
Універсіада 1 3 1
2020 Чемпіонат Європи 2 2 4 1 1
2021 Кубок виклику в Каїрі 3 1

Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Лондон 2012 абсолютний залік 9
Лондон 2012 командний залік 3
Лондон 2012 вільні врави 32 r1/2
Лондон 2012 різновисокі бруси 26 r1/2
Лондон 2012 колода 6
Лондон 2012 колода 11 r1/2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в IORDACHE Larisa Andreea - FIG Athlete Profile. gymnastics.sport. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  2. ↑ Larisa Iordache a absolvit Facultatea de Educaţie Fizică şi Sport: ”Voi face și masterul” // Libertatea: Ziar Online - Site cu Știri de Top din România. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 22 березня 2021.
  3. ↑ Romania’s Larisa Iordache Shows Off Impressive Upgrades. WOGymnastika. Процитовано 21 грудня 2020.
  4. ↑ Ginnastica, Larisa Iordache è tornata in palestra dopo l'infortunio: ricomincia il sogno olimpico!. OA Sport (it-IT) . 30 січня 2019. Процитовано 21 грудня 2020.
  5. ↑ 2020 Romanian Championships Results. The Gymternet (англ.). 21 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  6. ↑ Iordache Added to Euros Team After Triumphant Comeback. The Gymternet (англ.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  7. ↑ Larisa Iordache, Zsofia Kovacs make history at European Championships. Olympic Channel. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  8. ↑ Larisa Iordache announces retirement. Olympics.com. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про румунського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про гімнаста або гімнастку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ларіса_Йордаке&oldid=40066716