Ластовиння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ластовинки

Ластови́ння, ластови́нки, весня́нки[1][2][3] — генетичні особливості пігментації шкіри, що успадковуються за автосомно-домінантним типом. Зумовлюється відкладенням у шкірі особливого фарбника — меланіну. Однак, на відміну від родимок і крупних пігментних плям, ластовинки не містять збільшеної кількості клітин, що виробляють меланін (меланоцитів).

Ластовиння найчастіше трапляється в білявих та рудоволосих чоловіків і жінок і здатне різко проявлятись у весняно-літній період.

Проявляється ластовиння в основному на обличчі, рідше — шия, руки, груди, плечі. Буває округлої або овальної форми від світло-жовтого до темно-коричневого кольору. З'являється у віці старше 4-5 років на відкритих місцях шкірного покриву. З віком відзначається тенденція до його зменшення або повного зникнення.

Веснянки — своєрідний щит, який охороняє людину від шкідливого випромінювання. Під впливом сонячних променів кількість веснянок збільшується. Проте на їхню появу впливає не тільки сонячне випромінювання.

Дивись також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Ластовиння // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ластовинки // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Веснянки // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.