Ла-Ізабела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ла-Ізабела

La Isabela SDQ 10 2019 1144.jpg

19°53′23″ пн. ш. 71°04′42″ зх. д. / 19.88998000002777999° пн. ш. 71.07852000002777970° зх. д. / 19.88998000002777999; -71.07852000002777970Координати: 19°53′23″ пн. ш. 71°04′42″ зх. д. / 19.88998000002777999° пн. ш. 71.07852000002777970° зх. д. / 19.88998000002777999; -71.07852000002777970
Країна Flag of the Dominican Republic.svg Домініканська Республіка
Розташування Luperón, Puerto Platad
Тип населений пункт
Засновник Христофор Колумб
Дата заснування 8 грудня 1493[1]

Ла-Ізабела. Карта розташування: Домініканська Республіка
Ла-Ізабела
Ла-Ізабела
Ла-Ізабела (Домініканська Республіка)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ла-Ізабела в провінції Пуерто-Плата, Домініканська Республіка, було першим іспанським містом в Америці. Місце знаходиться 42 км на захід від міста Пуерто-Плата, що прилягає до села Ель-Кастільо. Зараз ця територія утворює Національний історичний парк.

Ла-Ізабела була заснована Христофором Колумбом під час другої подорожі у грудні 1493 року і названа на честь королеви Кастилії Ізабелли I. Перша спроба постійного поселення — форт Ла-Навідад, заснований Колумбом роком раніше на захід від Ла Ізабели, на території сучасної Гаїті, була повністю зруйнована корінним народом таїно. Ла-Ізабела теж була повністю покинута до 1500 року.[2] Також європейськими поселеннями в Америці були поселення вікінгів у Гренландії та Ньюфаундленді, які датуються 500 роками раніше.

Ла-Ізабела була створена для пошуку дорогоцінних металів.[3] Тут зафіксовано першу відому епідемією, яка поширилася з Європи до Нового Світу в 1493 році[4] та два перших урагани у Північній Атлантиці, які спостерігали європейці у 1494 та 1495 роках.

Голод та хвороби незабаром призвели до заколоту, розчарування. Дійшло до того, що група поселенців на чолі з Берналем де Пізою спробувала втекти з кількома кораблями і повернутися до Іспанії. Ла-Ізабела протрималася до 1496 року, коли Колумб вирішив відмовитися від неї на користь нового поселення, нині Санто-Домінго.

Історія колонії[ред. | ред. код]

Ескіз оригінального поселення Ла-Ізабела, що показує будинок Колумба, церкву Ісабели та кладовище, музей Ла-Ізабели

Після свого першого плавання до Нового Світу Колумб повернувся до Гаїті з сімнадцятьма кораблями. Він взяв з собою більше тисячі людей, включаючи моряків, солдатів, теслярів, каменярів та інших робітників. Прибули також священики та вельможі. Поселенці Колумба побудували будинки, комори, римо-католицьку церкву. Хоча історичні записи не згадують ні жінок, ні африканців, скелетні останки в могилах виявили принаймні одну європейку та вказували на африканське походження для інших, однак чи були вони останні моряками чи рабами, поки не визначено.[5] Іспанці привезли свиней, коней, пшеницю, цукровий очерет та зброю. З ними прийшли щури та мікроби, що призвело до першої епідемії грипу в Америці. Поселення займало більше двох гектарів.[5]

Перша меса була відслужена 6 січня 1494 року. Місто включало 200 солом'яних хатин, площу, кам'яний будинок і арсенал Колумба.[6]

Таїно були місцевими тубільцями, які жили в горах поблизу Ла-Ізабели. Вони харчувалися рибою та продуктами, такими як ананас, які вони надавали іспанцям. Колумб сказав, що в світі немає прекрасніших людей.[5]

У березні 1494 р. люди Колумба разом з індіанцями таїно почали пошуки в горах Гаїті золота і знайшли його у невеликій кількості.[5]

У червні 1495 року на острів обрушився сильний шторм, який таїно називали ураганом. Таїно відступили у гори, а іспанці залишилися в колонії. Було потоплено кілька кораблів, включаючи флагман «Марі-Галанте». У затоці були знайдені гарматні стволи та якіри тієї епохи. Драглистий мул з річок та хвилі підняли рівень затоки і затопили уламки.[5]

Печери на острові, де, можливо, ховалися індіанці, зображують зображення сонця, рослин, тварин, дивних форм, людей, бородатих облич та вітрильних кораблів.[5]

Наслідки[ред. | ред. код]

Христофор Колумб був відсутній в Ізабелі з 24 квітня по 29 вересня 1494 року під час дослідницької поїздки на Кубу, протягом якої він також відкрив Ямайку. Він залишив свого брата Дієго Колумба президентом острова, а Фрей Бернардо Буйль та Педро Фернандес Коронель — регентами. Під час його відсутності приїхав його брат Барфоломео Колумб. Таїнос повстали, а капітан Педро Маргарит втік назад до Іспанії. 24 березня 1495 року Христофор Колумб у союзі з Гуаканаґарі виступив проти інших касиків з 200 чоловіками, 20 конями та 20 гончими собаками. Він убив чи захопив багатьох, включаючи головного касіка Каонабо. Саме Каонабо був відповідальним за розправу над Навідадом. Його відправили до Іспанії як ув'язненого. На той час залишилося лише 630 християн, «більшість із них хворі, серед них багато дітей та жінок». Сам Христофор Колумб вирушив до Іспанії 10 березня 1496 року з 225 християнами та 30 індіанцями на борту Санта-Крус і Ніни. До того часу корінний народ таїносів, що страждали від «нестачі їжі та різноманітних напастей», зменшився на дві третини.[7]

Протягом року після від'їзду Христофора Колумба «їх продовольство вичерпувалося, страждання та хвороби зростали, вони розчарувалися своєю долею і зневірилися у майбутньому». Мер-алькальд, Франциско Ролдан, утворив таємну фракцію і «обурений, щоб ним керували іноземці», планував вбити братів Крістофера — Бартоломія та Дієго. Вперше плануючи захоплення міста та фортеці Консепсьон у провінції Чібао, Ролдан врешті-решт перемістив своїх повстанців до Харагуа, де земля була родючою, а жінки — «найкрасивішими та найдобрішими у країні». Коли 30 серпня 1498 р. Крістофер увійшов у Санто-Домінго, він виявив, що багато людей, яких він залишив два з половиною роки тому, померли, близько 160 захворіли, а ще багато хто приєднався до повстання Ролдана. Заколот нарешті закінчився 3 серпня 1499 р., коли Крістофер погодився «відновити Ролдана як вічного мера-алькальда», дозволити 15 повернутися додому до Іспанії, надав гранти на будинки та землю тим, хто залишився.[8] :191–214[9] :35–43

Відкриття золота в 1499 році в центральній частині Кордильєр і початком буму видобутку спричинили знелюднення Ізабели до 1500 року.[10] :44

Панорамний вид на бухту Ла -Ізабела та музей праворуч
Панорамний вид на археологічні розкопки Ла-Ізабела

Посилання[ред. | ред. код]

 

  1. http://nationalhumanitiescenter.org/pds/amerbegin/settlement/text1/ColumbusHispaniola.pdf
  2. Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492-1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. с. 22. 
  3. Thibodeau, A. M.; Killick, D. J.; Ruiz, J.; Chesley, J. T.; Deagan, K.; Cruxent, J. M.; Lyman, W. (February 2007). The strange case of the earliest silver extraction by European colonists in the New World. PNAS 104 (9): 3663–3666. Bibcode:2007PNAS..104.3663T. PMC 1805524. PMID 17360699. doi:10.1073/pnas.0607297104. 
  4. Guerre, M.D., Francisco (Fall 1988). The Earliest American Epidemic: The Influenza of 1493. Social Science History 12 (3): 305–325. PMID 11618144. doi:10.1017/S0145553200018599 — через JSTOR. 
  5. а б в г д е National Geographic Television. «Columbus's Cursed Colony.» Viewed 2013-01-13.
  6. Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492-1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. с. 22. Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492—1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. p. 22.
  7. Columbus, Ferdinand (1959). The Life of the Admiral Christopher Columbus by his son Ferdinand. New Brunswick: Rutgers, The State University. с. 130–131, 145–149, 169. 
  8. Columbus, Ferdinand (1959). The Life of the Admiral Christopher Columbus by his son Ferdinand. New Brunswick: Rutgers, The State University. с. 130–131, 145–149, 169. Columbus, Ferdinand (1959). The Life of the Admiral Christopher Columbus by his son Ferdinand. New Brunswick: Rutgers, The State University. pp. 130–131, 145—149, 169.
  9. Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492-1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. с. 22. Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492—1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. p. 22.
  10. Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492-1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. с. 22. Floyd, Troy (1973). The Columbus Dynasty in the Caribbean, 1492—1526. Albuquerque: University of New Mexico Press. p. 22.