Лебединський краєзнавчий музей
| Лебединський районний краєзнавчий музей | |
|---|---|
| 50°34′40.264181216425″ пн. ш. 34°29′10.848680862388″ сх. д. / 50.57785° пн. ш. 34.48635° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Україна, Сумська область, м. Лебедин, вулиця Тараса Шевченка, 37 |
| Адреса | вулиця Тараса Шевченка, 37, Лебедин, Сумська область, Україна |
| Засновано | 1996 |
| Фонд | понад 10 тис. експонатів |
| Директор | Чхайло Олександра Іванівна |
  Лебединський краєзнавчий музей (Україна) | |
 | |
 Лебединський краєзнавчий музей у Вікісховищі | |
Лебединський міський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у місті Лебедин Сумської області, культурно-освітній заклад міста, що розповідає про історико-культурний та соціально-економічний розвиток Лебединщини. Він розташований у пристосованому приміщенні за адресою вул. Тараса Шевченка, буд. 37, м. Лебедин — 42200 (Сумська область, Україна). Має близько 10 тисяч експонатів — пам'яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури.
Лебединський краєзнавчий музей було створено в 1996 році на базі громадського музею історії Лебединщини, в 1997 році він стає самостійним закладом. Нині це комунальний заклад Лебединської міської ради.
Музей розташований в історичній будівлі, що є і пам'яткою архітектури XIX століття, яка побудована у 1820 році. Спочатку це був сторожовий пост на окраїні міста Лебедина, в якому знаходилися жандарми, городничі, урядники, а з 1865 року — будинок для приїжджих. Згодом у ньому облаштовується гуртожиток чоловічої гімназії, потім музичний корпус педагогічного училища. Певний час він використовувався як склад торгової мережі. І у 1996 році, ця споруда знайшла своє нове призначення — краєзнавчий музей.
Сьогодні в музеї, площею близько 550 квадратних метрів, розміщено понад десять тисяч експонатів. Двоповерхова будівля музею поділена на зали, кожен з яких розповідає про перебування первісних людей на території краю, його заселення, значимі для нього історичні події, культурний, економічний та промисловий розвиток, видатних особистостей Лебединщини та відомих українських діячів, які у різний час відвідували край.
У першому залі бачимо експонати, які розповідають про заселення Лебединщини, визначні історичні події краю, його економічний та промисловий розвиток від епохи пізнього палеоліту і до наших днів. Тут знаходяться матеріали, пов'язані з Новотроїцьким городищем, рештки мамонта, що були знайдені у 1963 р. під час будівництва автовокзалу м. Лебедин.
В окремому залі знаходяться посуд та інші особисті речі з маєтку графа Капніста, які розповідають нам про події та побут XIX—XX століть.
Також у музеї зберігаються матеріали, які свідчать про перебування Т. Г. Шевченка на Лебединщині у 1859 році. На сьогодні спадщина Лебединського краєзнавчого музею налічує близько 200 примірників шевченкіани.
Особливе місце в музеї займає експозиція «Лебединщина в період Великої Вітчизняної війни». Тут знаходяться фотографії та документи про підпільницький рух на Лебединщині в період німецько-фашистської окупації, лебединців, які воювали на фронтах Другої світової війни, зокрема, тих, що брали участь у штурмі Берліна, про кавалерів ордена Слави, Героїв Радянського Союзу, серед яких двічі Герой Радянського Союзу, маршал бронетанкових військ СРСР П. С. Рибалко, а також про почесних громадян цього краю — двічі Героя Радянського Союзу генерала В. С. Петрова, Героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта І.М.Русіянова та генерала О.В.Чапаєва, які звільняли Лебединський край від фашистської окупації.
Також в музеї створена експозиція «Під чорним тавром», де розміщені документальні матеріали, листівки, довідки, фотоматеріали про Голодомор на Сумщині 1932—1933 років.
Окремий зал присвячений музичній спадщині Лебединщини. В ньому знаходяться матеріали, які розповідають про життя та творчий доробок відомих музикантів уродженців Лебединського краю, зокрема композитора та фольклориста О. І. Стеблянка, відомого в усьому світі оперного співака І. Н. Стешенка, оперного та камерного співака Б. Р. Гмирі, а також про славетного російського піаніста С. В. Рахманінова, який в травні-серпні 1893 року перебував в Лебедині.
У залі «Лебединщина: вчора, сьогодні, завтра» можна побачити галерею портретів одинадцяти Героїв Соціалістичної Праці Лебединщини М. Х. Савченко, яка була удостоєна цього звання двічі.
-
Фрагмент експозиції, присвяченої Голодомору 1932-1933 рр. -
Хлібна картка 1933 року -
Кістки мамонта -
Навчальний конспект 1836 року П.Ф. Рожевецького -
Експозиція, присвячена поету-романтику Михайлу Петренку -
Вишитий портрет Т.Г. Шевченка
Музей постійно проводить роботу з оновлення й розширення своїх експозицій. На сьогодні в ньому представлені і роботи самодіяльних художників, майстрів Лебединщини, і виставки дитячих робіт.
Нова експозиція присвячена «Видатним особистостям краю», розповідає про відомих діячів сьогодення, що мешкають на Лебединщині. Серед них: Анатолій Васильович Онайко — голова СТОВ «Перемога», Микола Григорович Макаренко — голова селищної ради міста Симеїза, Микола Єгорович Шумило — доктор юридичних наук професор, викладач Академії Служби Безпеки України, Олексій Андрійович Прокопенко — академік Української Академії наук національного прогресу, Борис Андрійович Руденко — поет, прозаїк, критик та інші.
Також в музеї наявні й матеріали, що дають інформацію про історію та розвиток міськрайонної газети «Життя Лебединщини», з'явивилася експозиція «Лебединщина спортивна», в якій представлені фото 23 видатних спортсменів-лебединців, серед яких чемпіони світу, Європи, призери Олімпійських Ігор: Л.Приходько, Л.Солоха, М.Смага, В.Савон, О.Терещенко, В.Харченко, М.Фігура та інші.
Нещодавно була створена експозиція «Туристична Лебединщина», яка представляє матеріали про чотири маршрути сільського зеленого туризму краю: «Михайлівська цілина», «Шелехівське озеро», «Т. Г. Шевченко на Лебединщині» та «П. С. Рибалко — маршал бронетанкових військ двічі Герой Радянського Союзу».
Щороку фонди Лебединського краєзнавчого музею поповнюються новими експонатами.
При музеї діють центр туристичної інформації та гурток «Юні краєзнавці», метою якого є збір та опрацювання інформації про історичне минуле краю, її оформлення в альбоми, а також проведення екскурсій на основі використання зібраних матеріалів.
До 2009 — Безкоровайний Василь Валентинович
З 2009 — Чхайло Олександра Іванівна
- Енциклопедія сучасної України. Лебединський краєзнавчий музей. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Лебедин. Музеї [Архівовано 20 лютого 2016 у Wayback Machine.]