Левицький Анатоль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатоль Левицький
Народився 4 квітня 1841(1841-04-04)
с. Присівці, нині Зборівського району
Помер 25 квітня 1899(1899-04-25) (58 років)
м. Краків
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність історик, педагог
Відомий завдяки поляк українського походження
Alma mater Львівський університет
Членство Академія знаньd
Рід Левицькі гербу Рогаляd
Батько Левицький Григорій Григорович

Анато́ль Леви́цький (пол. Anatol Lewicki; 4 квітня 1841, село Присівці, нині Зборівського району Тернопільської області — 25 квітня 1899, м. Краків) — польський історик, педагог українського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 квітня 1841 року в селі Присівці (нині Зборівського району Тернопільської області, Україна). Син греко-католицького священника, золочівського декана о. Григорія Левицького.

1861 року закінчив цісарсько-королівську гімназію в Тернополі. У 1862—1866 роках навчався у Львівському університеті (основними вчителями були Антоній Малецький та Генріх Цайсберг).[1]

З 23 березня 1867 до серпня 1879 працював учителем ц.-к. гімназії в Перемишлі.[1] (у 1867—1879 роках жив у Перемишлі). 8 червня 1879 призначений учителем IV гімназії у Львові (викладав історію, географію, номінований 1883 року). У 1879—1883 роках належав до «Грона історичної комісії Академії знань у Львові».

Від 24 серпня 1883 року — надзвичайний, від 12 квітня 1887 — звичайний професор кафедри історії Австрії Краківського університету. В 1894/1895 навчальному році — декан філософського відділу цього вишу. У 1883—1899 роках — член історичної комісії Академії знань, у 1889—1899 — її секретар. У 1888—1899 роках — член екзаменційної комісії для кандидатів на посади вчителів гімназій та реальних шкіл.[1] 30 листопада 1889 обраний членом-кореспондентом Академії знань.[2]

Крайова шкільна рада доручила йому після початку політики «нової ери» написати для українців підручник з історії Польщі[3] для середніх шкіл. Відомий під назвою «Нарис історії Польщі і з'єднаних з нею руських країв» (1884) багато разів перевидавався з доповненнями Ю. Фредберга (востаннє 1945-го в Лондоні). Підручник не раз критикували за недоліки у з'ясуванні причинності подій: автор дотримувався концепції історії Польщі краківської історичної школи.[4]

У працях Левицького є чимало матеріалів до історії України 14—16 століть.

Помер 25 квітня 1899 року у Кракові. Похований 27 квітня на Раковицькому цвинтарі в родинному гробівці. Під час церемонії прощання з промовою до присутніх звернувся, зокрема, Станіслав Смолька, який назвав покійного представником зникаючого типу людей «gente Ruthenus natione Polonus».[5]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Анна Меклер (14.9.1855—9.9.1919), син Анатоль (6.4.1881—11.10.1950), інженер, поховані разом з чоловіком і батьком у родинному гробівці.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Mitkowski J. Lewicki Anatol… — S. 224.
  2. Там само. — S. 224—225.
  3. Łuczyńska B. Źródła do dziejów szkolnictwa w Galicji w zasobach Centralnego Państwowego Archiwum Historycznego we Lwowie — w perspektywie krystalizowania się narodu ukraińskiego // PRACE NAUKOWE Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie. — 2014. — T. XVI. — S. 287.
  4. Вжосек С., Гурбика А. (переклад з польської). Левицький Анатоль… — С. 84.
  5. а б Mitkowski J. Lewicki Anatol… — S. 225.

Джерела та література[ред. | ред. код]