Левицький Леопольд Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леопольд Іванович Левицький
Левицький Леопольд Іванович.jpg
Дата народження 7 серпня 1906(1906-08-07)
Місце народження Австро-Угорщина, с.Бурдяківці, Борщівський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер Борщівський район, Тернопільська область, Україна Україна
Дата смерті 14 травня 1973(1973-05-14) (66 років)
Місце смерті м.Львів, Львівська область, УРСР, тепер Україна Україна
Місце поховання Личаківський цвинтар
Національність українець
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України
Премії Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970)

Леопо́льд Іва́нович Леви́цький (7 серпня 1906, село Бурдяківці, Борщівський район Тернопільська область — 14 травня 1973, Львів) — український графік і живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї сільського коваля. З часом Левицькі переїхали до Чорткова, де батько працював у залізничному депо, а Леопольд навчався у місцевій гімназії. Тут помітили й оцінили його малярські здібності. Та батько хотів бачити сина адвокатом і після закінчення ним у 1925 році гімназії посилає його на навчання до Кракова. Ця професія була на той час добре оплачувана і престижна. Та Леопольд поступає до Академії красних мистецтв на відділ скульптури. Тільки мати, проста селянка, без докорів зустріла вибір сина стати художником.

Спочатку він вчився в групі відомого польського скульптора Ксаверія Дуніковського. Та після некоректного зауваження професора щодо його незавершеної роботи на одному із занять Леопольд Левицький перейшов вчитися на графіку. В Академії він навчався у відомих професорів В. Яроцького, С. Сіхульського, Ф. Паутча, М. Мегоффера, Я. Войнарського. У 1930—1931 роках перебував у Парижі.

Під час навчання Л. Левицький захоплюється лівими авангардовими ідеями, він входить до складу прокомуністичної «Краківської групи». В 1932 року з групою однодумців організував виставку, яка через свою соціальну спрямованість і гостру тематику творів («Павук», «Тюрма», «Боротьба робітників з поліцією») не сподобалася владі і була закрита. Леопольда на чотири місяці ув'язнили, а згодом виключили з Академії.

У тридцятих роках за ним і таємно, і явно наглядала поліція, польська влада його саджала в тюрму. Після вересня 1939 року Левицький очолив у Чорткові міську Раду. Проте він був передусім художником.

1946 року оселився у Львові.

Помер митець з різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтатрі.

Творчість[ред.ред. код]

Левицький — митець багатогранний: графік, живописець, скульптор. Вільно володіючи багатьма техніками, він уже на початку мистецького шляху створив високохудожні роботи. Більшість його ранніх творів загинула у роки воєнного лихоліття. Надбанням України залишилися твори пізнішого періоду.

На творчість художника, без сумніву, вплинуло середовище Львова, у якому Левицький оселився 1946 року.

У 1960-х роках художник виробив неповторну стилістичну манеру, в якій поєдналися безпосередність і технічність. Із гравюр «З оповідань мого батька», «Старе і нове», «Як ми жили за океаном» видно руку зрілого майстра.

Левицький був надзвичайно вимогливим до себе. В останні десятиріччя життя створив велику серію картин карпатської тематики, зокрема «День навчання». Є у нього цикл картин, присвячених Григорію Сковороді, що стали його лебединою піснею.

Левицький досягнув визнання й авторитету серед львівських колег-художників, старійшиною яких був багато літ. Тодішня влада нагородила його орденом.

За життя художник не мав жодної персональної виставки. Лише через рік після смерті, 1974 року, відбулася виставка його творів у Львові.

Джерела[ред.ред. код]