Левін Максим Євгенович
 | Ця стаття про особу, яка нещодавно померла. Деяка інформація, зокрема обставини смерті людини та пов'язані з нею події, можуть швидко змінюватись через появу нових фактів. Стаття може не відображати найактуальнішу інформацію. Ви можете додати нові факти з посиланням на авторитетні джерела. |
| Макс Левін | |
|---|---|
| Максим Євгенович Левін | |
 | |
| Ім'я при народженні | Максим Євгенович Левін |
| Народився | 7 липня 1981 м. Боярка, Києво-Святошинському район, Київська область, Україна |
| Помер | березень 2022 Київська область, Україна ·вогнепальне поранення[1] |
| Поховання | Боярка |
| Громадянство |  УРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | фотокореспондент, фотограф, videographer, журналіст |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут |
| Знання мов | українська |
| Заклад | Громадське телебачення, Лівий берег і УНІАН |
| Роки активності | 2006 — 2022 |
| Посада | Стрінгер |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 13544826 |
Максим Євгенович Левін, більш відомий, як Макс Левін (7 липня 1981, м. Боярка, Україна[2] — березень 2022, Київська область, Україна) — український фотокореспондент, документальний фотограф. Загинув при висвітленні російського вторгнення в Україну 2022 року.
Життєпис
Максим Левін народився 7 липня 1981 року в Боярці Києво-Святошинського району Київської області України.
Закінчив Київський політехнічний інститут (нині Національний технічний університет України, спеціальність — інженер комп'ютерних систем)[3].
Працював фоторепортером у журналі «Пенсія», газеті «Киевские ведомости», фотоагенстві «Фотолента» та УНІАН; «Газеті 24» (2007—2008)[3], вебсайту lb.ua (2010—2020)[4]; фрілансером для журналів «Фокус», «Профіль», «Український Тиждень», агенства Reuters[4] та Associated Press[3], відеографом та фотографом у hromadske (2021—?)[4].
Загинув при висвітленні російського вторгнення в Україну 2022 року: зв'язок із Левіним був втрачений з 13 березня, коли він відправився у село Гута-Межигірська Київської області документувати наслідки російської агресії. 1 квітня після тривалих пошуків поліція знайшла його тіло[5].
Доробок
Автор документального проєкту про військових «Afterilovaisk»[6], а також проєкту про відповідальне батьківство «Отцовский клуб»[7]. Від початку війни на Донбасі він працював там як документальний фотограф[4].
Учасник подій в Іловайську в 2014 році[8].
Нагороди та відзнаки
- орден «За заслуги» III ступеня (5 червня 2015) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність[9].
Примітки
- ↑ https://www.ndtv.com/world-news/ukrainian-photographer-and-reuters-contributor-maksim-levin-killed-covering-war-2858821
- ↑ Макс Левін [Архівовано 7 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Фейсбук
- ↑ а б в Макс Левін [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // LB.ua
- ↑ а б в г Максим Левін почав працювати у hromadske [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Детектор медіа, 2 червня 2020 р.
- ↑ Загинув документаліст і фотограф Макс Левін. Лівий берег. Процитовано 2 квітня 2022.
- ↑ [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Макс Левін [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода
- ↑ Розпорядження президента України № 313/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.]»
Посилання
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Фотография честнее текста или видео, - фотограф Макс Левин на YouTube // Телеканал ДОМ, 20 серпня 2017 р. |
Левін Максим Євгенович у соцмережі «Facebook»- «Тим, що загинули, і тим, що вижили» — воїни Іловайська очима 4 українських фотографів [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 29 серпня 2019 р.
- Макс Левін: Іловайськ — це не про жалість [Архівовано 15 травня 2020 у Wayback Machine.] // 24 канал, 29 серпня 2019 р.
- Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну — Макс Левін [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 21 травня 2015 р.
|
