Громадське телебачення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Громадське телебачення
HROMADSKE-UA-orange-dots.png
Країна Україна
Зона мовлення інтернет (2013-донині)
супутник (2013-2020)[1][2]
Мова мовлення українська, російська (основний канал та вебсайт)
англійська (Hromadske international)
Центр керування Київ
Формат
зображення
1080p (HDTV)
Тематика каналу інформаційно-розважальний
Дата початку
мовлення
22 листопада 2013
Засновник
Керівник(и) вакантне (CEO)
Політична належність лівиця, ліво-лібералізм
Слоган Дивись. думай. вирішуй
Сайт hromadske.ua

Грома́дське телеба́чення — український цифровий мовник. Поширює контент через свій вебсайт і інтернет-телеканал. Громадське телебачення було створено 8-ма українськими журналістами 22 листопада 2013 року.[3]. Набуло популярності завдяки трансляціям Революції гідності[4]. Фінансується головним чином міжнародними фондами.

Історія каналу[ред. | ред. код]

Громадське[ред. | ред. код]

Мовлення каналу у прямому ефірі розпочалося 22 листопада 2013 о 14:00, це сталось раніше запланованого часу через рішення Кабінету Міністрів України про призупинення підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС та пов'язаним Євромайданом.[5]

Вже за два дні, 24 листопада, кількість переглядів «Громадського» сягнула 761 тисяч за 8 годин із середнім часом перегляду 12 хв 36 с, а максимальна кількість одночасних переглядів досягла 36 тис. Кількість пристроїв, з яких переглядали канал, склала 289 тисяч.[6] 29 листопада у Маріїнському парку у Києві невідомі побили двох журналістів «Громадського телебачення» — Дмитра Гнапа та Якова Любчича[7].

«Громадське телебачення» стало одним з найважливіших джерел інформації про події Євромайдану. 1 грудня прямий ефір каналу дивилось близько 100 тис. глядачів.[8]

У листопаді 2014 року стало відомо, що канал «Громадського телебачення» на YouTube став найбільшим каналом в історії сайту за кількістю годин показаних у прямому ефірі.[9]

Громадське російською[ред. | ред. код]

29 жовтня 2014 року з заявою «Годі вже просто жити та розмовляти російською. Треба жити та говорити російською для тих, хто не знає правду про Україну.»[10] Громадське анонсувало запуск російськомовного мовлення «Громадское на русском». 28 січня 2015 у проєкту з'явився свій окремий сайт.[11]

Проєкт позиціонує себе як джерело головних новини України російською мовою[11]. Проєкт було засновано командою українських та російських журналістів, медіапрофесіоналів з метою не протистояти російській пропаганді, яка невпинно міцнішає, а радше показати, що насправді відбувається в Україні та на пострадянському просторі, а також дати можливість вільній думці знову говорити російською мовою.[11]

Hromadske International[ред. | ред. код]

1 вересня 2014 року розпочалося мовлення «Hromadske International» англійською мовою. Спочатку проєкт не мав окремого сайту і публікував статті на платформі medium.com[12] аж поки 21 січня 2015 у проєкту не з'явився окремий сайт.[13]

Засновники[ред. | ред. код]

Керівництво[ред. | ред. код]

CEO/Головний виконавчий директор:

Команда журналістів[ред. | ред. код]

  • Сергій Андрушко — лауреат премії «Телетріумф» у номінації «Репортер» (2010), шеф-редактор програм на телеканалі ТВі, блогер, відомий репортажист України.
  • Роман Вінтонів — журналіст телеканалів К1, Інтер, BBC, 1+1, шеф-редактор новин телеканалу ZIK, редактор ток-шоу, інтернет-блогер, автор і ведучий програми «Але Є Одне Але» (АЄОА), відомий як Майкл Щур — «ведучий Телебачення Торонто».
  • Наталя Гуменюк — журналіст-міжнародник (Інтер, Новий канал, ICTV, 5 канал, К1), співпрацювала з виданнями «Український тиждень», Esquire Україна, «Українська правда», студією «1+1», радіо «Голос столиці», OpenDemocracy Russia (Велика Британія), RTL-Netherlands, M6 (Франція).
  • Богдан Кутєпов — журналіст, телеведучий, автор і ведучий низки програм на телеканалах ТВі та СТБ. Відомий серією телевізійних розслідувань про безпеку режимних об'єктів.
  • Андрій Сайчук — працював кореспондентом на каналах Інтер, ТВі, був ведучим програми ранкових новин, програми «Дорогі депутати» на каналі ТВі та 5 каналі.
  • Анастасія Станко — працювала журналістом на телеканалі ТВі. Член організації ПЛАСТ та Руху «Стоп цензурі».
  • Андрій Баштовий — web-журналіст, ведучий на радіо «Свобода», відеограф, блогер.
  • Юлія Банкова — телеведуча та журналіст, працювала на канал «Сіті», Першому національному, ТВі, була співведучою у програмі новин на ТВ, співавтор програми «Дорогі депутати» на 5 каналі та ТВі.
  • Ангеліна Карякіна — з 2016 року шеф-редактор новин.

Колишні журналісти[ред. | ред. код]

Джерела фінансування[ред. | ред. код]

«Громадське телебачення» позиціонує себе як незалежний медіаканал, що фінансується напряму глядачами через краудфандинґ[20][21][22]. При цьому особливу увагу команда «Громадського» збирається приділяти прозорості й звітності своєї організації[20]. На офіційному веб-сайті було оприлюднено проміжний фінансовий звіт станом на початок грудня 2013 року[23]. Підсумковий звіт за 2013 рік був наданий на початку 2014 року.

Оцінки[ред. | ред. код]

За політичною належністю, українські журналісти Денис Казанський та Богдан Буткевич класифікують Громадське телебачення як найближче до ліволіберального спектру на тлі практичної відсутності ліволіберальних ЗМІ в Україні.[24] У липні 2018 року в відповідь на заяву Громадського[уточнити] український журналіст Отар Довженко в блозі полемічно запропонував редакції змінити засади редакційної політики на лівий маніфест[25]

Через те що деякі матеріали Громадського телебачення перегукуються з тезами російської пропаганди,[24] та те, що видання від самого початку Російсько-української війни у 2014 році відмовилося називати озброєних проросійських сепаратистів на Донбасі терористами,[26][25] мовника часто критикують за недостатньо проукраїнську позицію.[24]

Скандали[ред. | ред. код]

Скандал зі Скрипіним[ред. | ред. код]

19 січня 2016 розгорівся скандал навколо Романа Скрипіна[27] — тоді Наглядова Рада Громадського ТБ звинуватила журналіста в одноосібному контролі частини грошових коштів. Йшлося про більш ніж 150.000 євро і $ 36.000, які знаходилися на його рахунку.[28] Після цього пролунали звинувачення і від його колег — Дмитра Гнапа, Анастасії Станко, Богдана Кутєпова. У свою чергу, Роман заявив що готовий практично негайно перерахувати більшу частину коштів на будь наданий рахунок, але він повинен бути не в Україні.[29]

Станом на квітень 2016 року, канал подав заяву про вчинення злочину за ст. 190 КК (заволодіння чужим майном або шахрайство) Скрипіним на суму 38.324,08 $ та 215 203 євро. Також канал звинувачував поліцію в бездіяльності щодо цієї справи.[30]

Скрипін пояснив ситуацію тим, що створив рахунок для збору коштів для «Громадського» Paypal в Чехії через неможливість приймати платежі на український електронний рахунок. Згодом деякі з колег почали вважати, що Роман привласнив ці гроші і почали вимагати їх повернути[31].

Порушення журналістської етики[ред. | ред. код]

2 квітня 2016 на каналі вийшла передача «Подвійне життя Президента», в якій на фоні відеоряду боїв під Іловайськом подавалась інформація про «реєстрацію» Петром Порошенком офшорних компаній[32]. 5 квітня редакційна колегія компанії визнала факти порушення каналом редакційної політики та зловживання використанням архівних кадрів, які відволікали глядача від суті розслідування та переводили її у площину емоцій. Жодної експертизи правників та економістів при підготовці програми про офшори не проводилось[33].

Відео з авдіївської промзони[ред. | ред. код]

Версія Штабу АТО[ред. | ред. код]

6 липня 2016 року журналісти Анастасія Станко, Костянтин Реуцький та кореспондент російської «Нової газети» Юлія Полухіна здійснили відеозйомку в зоні діяльності 81-ї ОАМБр в Авдіївці.

8 липня 2016 року Штаб АТО звинуватив журналістів у тому, що вони розмістили відео, що містить інформацію про місце та облаштування позицій, в публічному доступі. Пізніше це відео було поширене російською «Новою газетою», а штаб АТО запросив позбавлення акредитації Станко і всієї команди Громадського ТБ[34].

Версія «Громадського»[ред. | ред. код]

11 липня 2016 року «Громадське телебачення» у відповідь на звинувачення Штабу АТО виклало свою версію подій, в якій було зазначено, що:

  • Журналістка російської «Нової газети» Полухіна мала окрему акредитацію від прес-центру АТО та їздила до Авдіївки в той же час, що і знімальна група «Громадського».
  • Відео з промзони досі немає на сайті hromadske.ua та ніколи не було. «Громадське», під час зйомок 6 липня, взяло на себе добровільне зобов'язання не викладати відео з промзони Авдіївки протягом доби — на таких умовах журналісти Громадського домовились з командиром батальйону Гуріним Сергієм Генадійовичем.
  • Відео, відзняте «Громадським» в Авдіївці, було завантажено на Youtube 8 липня приблизно о 5:30 для того, аби узгодити його з військовими. Приблизно о 07:55 доступ до нього був закритий повністю — це рішення було ухвалено головним редактором на власний розсуд, жодних вимог прибрати матеріал не надходило.
  • «Громадське» не виставляло сюжету з Авдіївки на свій сайт.
  • Жодних конкретних претензій щодо начебто шкоди військовим «Громадське» не отримувало ані від прес-служби АТО, ані від Міністерства оборони.[35]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. «Громадське ТБ» почало супутникове мовлення без ліцензії. Роман Скрипін пояснив, як. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 10 травня 2015. 
  2. «Громадське телебачення» припиняє супутникове мовлення з 1 лютого. detector.media, 15 січня 2020
  3. «Громадське ТБ»: «Все гірше, ніж ви думаєте, але надія є». stv.mediasapiens.ua. 14 червня 2013
  4. https://ain.ua/2014/02/06/poka-texnicheskij-zagolovok/
  5. «Громадське телебачення» о 14:00 починає своє мовлення із євромарафону // Українська правда, 22.11.2013.
  6. «Громадське ТБ» б'є рекорди переглядів // ТелеПростір, 26.11.2013.
  7. У Маріїнському парку побили журналістів Громадського телебачення // Інтерфакс-Україна, 29.11.2013.
  8. Ольга Мінченко. Громадське телебачення зараз дивиться понад 100 тис. людей одночасно // Watcher, 01.12.2013.
  9. Тимур Ворона. «Громадське ТБ» встановило світовий рекорд показу у прямому ефірі на YouTube // Телекритика, 26.11.2014.
  10. Громадське, куди ти? — Тексти, 31/10/2014
  11. а б в У «Громадского на русском» з'явився сайт — Hromadske.tv 28 січня 2015
  12. https://medium.com/@Hromadske
  13. У Hromadske International з'явився сайт — Hromadske.tv 21 січня 2015
  14. Катя Горчинська стала виконавчим директором Громадського, Укрінформ (11 січня 2016)
  15. а б Наглядова рада «Громадського телебачення» обрала нову виконавчу директорку. detector.media, 28 грудня 2018
  16. Юлія Банкова: hromadske завжди перебуває в пошуку грошей. detector.media, 1 червня 2020
  17. Євгенія Закревська стала Головою Наглядової ради Громадського. hromadske.ua. Процитовано 2016-10-18. 
  18. Уряд призначив Зураба Аласанію генеральним директором НТКУ. Веб-портал органів виконавчої влади України. 25-03-2014. 
  19. Зураб Аласания возглавил Национальную телекомпанию Украины. mediaport.ua (ru). 25-03-2014. 
  20. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березень 2014. Процитовано 7 лютий 2014. 
  21. http://hromadske.tv/donate Архівовано 8 лютий 2014 у Wayback Machine.?
  22. http://biggggidea.com/project/392/
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютий 2014. Процитовано 30 січень 2014. 
  24. а б в Хто говорить і що показує. tyzhden.ua, 31 липня 2016
  25. а б Чому медіа не варто бути «антифашистами». detector.media, 4 липня 2018
  26. Анастасія Станко: «В контексті ЛНР і ДНР про тероризм не йдеться». lab.platfor.ma. 24 грудня 2015
  27. Заява Наглядової ради Громадського. www.hromadske.tv. Архів оригіналу за 2016-01-19. Процитовано 2016-01-19. 
  28. Громадське ТВ звинувачує свого співзасновника і популярного ведучого у привласненні коштів, зібраних з добровільних пожертв. nv.ua. Процитовано 2016-01-19. 
  29. Роман Скрипін - Друзі! Сьогоднішня заява Наглядової Ради... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2016-01-19. 
  30. http://www.hromadske.tv/society/zayava-gromadskogo-tb-dlya-blagodiinikiv-ta-gromad/ Архівовано 21 квітень 2016 у Wayback Machine. Заява Громадського ТБ для благодійників та громадськості
  31. Інтерв’ю з Романом Скрипіним. Про онлайн-ЗМІ, фейкову журналістику, євроінтеграцію та безвіз. Tokar.ua (uk-UA). 2017-06-07. Процитовано 2017-07-07. 
  32. Порошенко заснував три офшори замість «сліпого трасту». Архів оригіналу за 6 квітень 2016. Процитовано 6 квітень 2016. 
  33. Розслідування «Слідства» про офшори Порошенка — висновок Редакційної ради. Архів оригіналу за 7 квітень 2016. Процитовано 6 квітень 2016. 
  34. Штаб АТО просить СБУ забрати акредитацію в журналістів «Громадського ТБ»
  35. [1]

Посилання[ред. | ред. код]