Громадське телебачення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Громадське телебачення
Hromadske tv logo.png
Країна Україна Україна
Зона мовлення Інтернет, супутникове[1]
Час мовлення Цілодобово
Мова мовлення українська/російська (основний канал)
російська ("Громадское на русском")
англійська (Hromadske international)
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV)
1080p (HDTV)
Тематика каналу Інформаційна
Дата початку
мовлення
22 листопада 2013 року
Керівник(и) Катерина Горчинська (CEO)
Слоган дивись. думай. вирішуй
Сайт http://hromadske.ua

Громадське телебачення (Hromadske.ua) — український інтернет-канал, який почав мовлення 22 листопада 2013 року.[2] Проект був анонсований в червні 2013 року 15-ма журналістами і зареєстрований як недержавна організація.

Історія каналу[ред.ред. код]

Громадське[ред.ред. код]

Мовлення каналу у прямому ефірі розпочалося 22 листопада 2013 о 14:00, раніше запланованого часу через рішення Кабінету Міністрів України про призупинення підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС та пов'язаним Євромайданом.[3]

Вже 24 листопада кількість переглядів «Громадського телебачення» сягнула 761 тисяч за 8 годин із середнім часом перегляду 12 хв 36 с, максимальна кількість одночасних переглядів перевищила 36 тисяч. Кількість пристроїв, з яких переглядали канал, досягла 289 тисяч.[4] Вже 29 листопада у Маріїнському парку у Києві невідомі побили двох журналістів «Громадського телебачення» — Дмитра Гнапа та Якова Любчича.[5]

«Громадське телебачення» стало одним з найважливіших джерел інформації про події Євромайдану. 1 грудня прямий ефір каналу дивилось близько 100 тисяч глядачів одночасно.[6]

У листопаді 2014 року стало відомо, що канал «Громадського телебачення» на YouTube став найбільшим каналом в історії сайту за кількістю годин показаних у прямому ефірі.[7]

Громадське російською[ред.ред. код]

29 жовтня 2014 року з заявою «Годі вже просто жити та розмовляти російською. Треба жити та говорити російською для тих, хто не знає правду про Україну.»[8] Громадське анонсувало запуск російськомовного мовлення «Громадское на русском». 28 січня 2015 у проекту з'явився свій окремий сайт.[9] Проект позиціонує себе як джерело головних новини України російською мовою[9]. Проект заснований командою українських та російських журналістів, медіа-професіоналів з метою не протистояти невпинно міцніючій машині російської державної пропаганди, а радше показати, що насправді відбувається в Україні та на пострадянському просторі та дати можливість вільній думці знову говорити російською мовою.[9]

Hromadske International[ред.ред. код]

1 вересня 2014 року розпочалося мовлення англійською мовою. Спочатку проект не мав окремого сайту й публікував статті на платформі medium.com[10] аж поки 21 січня 2015 у проекту не з'явився свій окремий сайт.[11]

Засновники[ред.ред. код]

Команда журналістів[ред.ред. код]

  • Дмитро Гнап — працював кореспондентом, редактором, ведучим новин на каналах СТБ, Перший Національний, UBC, ТВі. Відомий резонансними розслідуваннями. Координатор і репортер агентства «Слідство.Інфо».
  • Сергій Андрушко — лауреат премії «Телетріумф» у номінації «Репортер» (2010), шеф-редактор програм на телеканалі ТВі, блогер, відомий репортажист України.
  • Роман Вінтонів — журналіст телеканалів К1, Інтер, BBC, 1+1, шеф-редактор новин телеканалу ZIK, редактор ток-шоу, інтернет-блогер, автор і ведучий програми «Але Є Одне Але» (АЄОА), відомий як Майкл Щур — «ведучий Телебачення Торонто».
  • Наталя Гуменюк — журналіст-міжнародник (Інтер, Новий канал, ICTV, 5 канал, К1), співпрацювала з виданнями «Український тиждень», Esquire Україна, «Українська правда», студією «1+1», радіо «Голос столиці», OpenDemocracy Russia (Велика Британія), RTL-Netherlands, M6 (Франція).
  • Богдан Кутєпов — журналіст, шоумен, телеведучий, автор і ведучий низки програм на телеканалах ТВі та СТБ. Відомий серією телевізійних розслідувань про безпеку режимних об'єктів.
  • Андрій Сайчук — працював кореспондентом на каналах Інтер, ТВі, був ведучим програми ранкових новин, програми «Дорогі депутати» на каналі ТВі та 5 каналі.
  • Анастасія Станко — працювала журналістом на телеканалі ТВі. Член організації ПЛАСТ та Руху «Стоп цензурі».
  • Андрій Баштовий — web-журналіст, ведучий на радіо «Свобода», відеограф, блогер.
  • Анна Бабінець — журналіст агенції «Слідство.Інфо», колишній журналіст програми «Знак оклику» на ТВі.

Колишні журналісти[ред.ред. код]

Джерела фінансування[ред.ред. код]

«Громадське телебачення» позиціонує себе як незалежний медіаканал, що фінансується напряму глядачами через краудфандинґ[14][15][16]. При цьому особливу увагу команда «Громадського» збирається приділяти прозорості й звітності своєї організації[14]. На офіційному веб-сайті було оприлюднено проміжний фінансовий звіт станом на початок грудня 2013 року[17]. Підсумковий звіт за 2013 рік заплановано на початок 2014 року.

Скандали[ред.ред. код]

Скандал з Скрипіним[ред.ред. код]

19 січня 2016 розгорівся скандал навколо Романа Скрипіна[18] — Наглядова Рада Громадського ТБ звинуватила журналіста в одноосібному контролі частини грошових коштів. Йшлося про більш ніж 150.000 євро і $ 36.000, які знаходилися на його рахунку.[19] Після цього пролунали звинувачення і від його колег — Дмитра Гнапа, Анастасії Станко, Богдана Кутєпова. У свою чергу Роман заявив що готовий практично негайно перерахувати більшу частину коштів на будь наданий рахунок, але він повинен бути не в Україні.[20]

Станом на квітень 2016 року, канал подав заяву про вчинення злочину за ст. 190 Кримінального кодексу (заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство)) своїм колишнім очільником, Романом Скрипіним на суму 38 324,08 доларів США та 215 203 євро. Також канал звинувачує поліцію в бездіяльності щодо цієї справи.[21]

Порушення журналістської етики[ред.ред. код]

  • 2 квітня 2016 на каналі вийшла передача «Подвійне життя Президента», в якій на фоні відеоряду боїв під Іловайськом подавалась інформація про «реєстрацію» Петром Порошенком офшорних компаній[22]. 5 квітня редакційна колегія компанії визнала факти порушення каналом редакційної політики та зловживання використанням архівних кадрів, які відволікали глядача від суті розслідування та переводили її у площину емоцій. Жодної експертизи правників та економістів при підготовці програми про офшори не проводилось[23].

Відео з авдіївської промзони[ред.ред. код]

Версія Штабу АТО[ред.ред. код]

6 липня 2016 року журналісти Анастасія Станко, Костянтин Реуцький та кореспондент російської «Новой газеты» Юлія Полухіна здійснили відеозйомку в зоні діяльності 81-ї ОАМБр в Авдіївці.

8 липня 2016 року Штаб АТО звинуватив журналістів у тому, що вони розмістили відео, що містить інформацію про місце та облаштування позицій, в публічному доступі. Пізніше це відео було поширене російською «Новой газетой». Штаб АТО запросив позбавлення акредитації Станко і всієї команди Громадського ТБ. [24]

Версія «Громадського»[ред.ред. код]

11 липня 2016 року «Громадське телебачення» у відповідь на звинувачення Штабу АТО виклало свою версію подій, де зазначається, що:

  • Журналістка російської «Нової газети» Юлія Полухіна мала окрему акредитацію від прес-центру АТО та їздила до Авдіївки в той же час, що і знімальна група «Громадського».
  • Відео з промзони досі немає на сайті hromadske.ua та ніколи не було. «Громадське», під час зйомок 6 липня, взяло на себе добровільне зобов’язання не викладати відео з промзони Авдіївки протягом доби — на таких умовах журналісти Громадського домовились з командиром батальйону Гуріним Сергієм Генадійовичем.
  • Відео, відзняте «Громадським» в Авдіївці, було завантажено на Youtube 8 липня приблизно о 5:30 для того, аби узгодити його з військовими. Приблизно о 07:55 доступ до нього був закритий повністю - це рішення було ухвалено головним редактором на власний розсуд, жодних вимог прибрати матеріал не надходило.
  • «Громадське» не виставляло сюжету з Авдіївки на свій сайт.
  • Жодних конкретних претензій щодо начебто шкоди військовим «Громадське» не отримувало ані від прес-служби АТО, ані від Міністерства оборони.[25]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Громадське ТБ» почало супутникове мовлення без ліцензії. Роман Скрипін пояснив, як
  2. «Громадське ТБ»: «Все гірше, ніж ви думаєте, але надія є», Телекритика (14 июня 2013)
  3. «Громадське телебачення» о 14:00 починає своє мовлення із євромарафону // Українська правда, 22.11.2013.
  4. «Громадське ТБ» б'є рекорди переглядів // ТелеПростір, 26.11.2013.
  5. У Маріїнському парку побили журналістів Громадського телебачення // Інтерфакс-Україна, 29.11.2013.
  6. Ольга Мінченко. Громадське телебачення зараз дивиться понад 100 тис. людей одночасно // Watcher, 01.12.2013.
  7. Тимур Ворона. «Громадське ТБ» встановило світовий рекорд показу у прямому ефірі на YouTube // Телекритика, 26.11.2014.
  8. Громадське, куди ти? — Тексти, 31/10/2014
  9. а б в У «Громадского на русском» з'явився сайт — Hromadske.tv 28 січня 2015
  10. https://medium.com/@Hromadske
  11. У Hromadske International з'явився сайт — Hromadske.tv 21 січня 2015
  12. Уряд призначив Зураба Аласанію генеральним директором НТКУ. Веб-портал органів виконавчої влади України. 25-03-2014. 
  13. Зураб Аласания возглавил Национальную телекомпанию Украины. mediaport.ua (ru). 25-03-2014. 
  14. а б http://hromadske.tv/about/
  15. http://hromadske.tv/donate?
  16. http://biggggidea.com/project/392/
  17. http://hromadske.tv/episode/131
  18. Заява Наглядової ради Громадського. www.hromadske.tv. Процитовано 2016-01-19. 
  19. Громадське ТВ звинувачує свого співзасновника і популярного ведучого у привласненні коштів, зібраних з добровільних пожертв. nv.ua. Процитовано 2016-01-19. 
  20. Роман Скрипін - Друзі! Сьогоднішня заява Наглядової Ради... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2016-01-19. 
  21. http://www.hromadske.tv/society/zayava-gromadskogo-tb-dlya-blagodiinikiv-ta-gromad/ Заява Громадського ТБ для благодійників та громадськості
  22. Порошенко заснував три офшори замість «сліпого трасту»
  23. Розслідування «Слідства» про офшори Порошенка — висновок Редакційної ради
  24. Штаб АТО просить СБУ забрати акредитацію в журналістів «Громадського ТБ»
  25. [1]

Посилання[ред.ред. код]