Легіони польські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стяг 1-го Польського Легіону в Італії

Легіони польські — загальна назва польських добровольчих військових формувань, які діяли в складі військ іноземних держав після того, як Польща втратила свою незалежність (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795)[1] .

У 1796 році генерал Ян Домбровський запропонував французькій директорії сформувати особливий корпус з поляків. Польські легіони були включені до складу армії Ломбардської республіки, утвореної в ході Італійського походу Бонапарта 1796—1797.

Було сформовано 2 легіони по 3 батальйони і 1 артдивізіону в кожному[2]. Солдати легіонів носили польські мундири з французькими кокардами.

Вдруге легіони були створені 1848 у Ломбардії, Венеції й П'ємонті за ініціативою польського поета Адама Міцкевича (1798—1855). Воювали проти Австрії за свободу Ломбардії[1].

Утретє Легіони польські організовані 1914 з ініціативи Ю.-К. Пілсудського.

Легіони від 1797 до 1803[ред.ред. код]

Підпорядковувалися командуванню французької армії й брали участь у бойових діях на її боці. Початково утримувалися коштом створеної Наполеоном Бонапартом Ломбардської Республіки, згодом — французької скарбниці. У легіонах служили переважно полонені французами поляки з австрійського війська й втікачі з колишньої Речі Посполитої (у тому числі й з українських земель). Генерал-поручник Я.-Г.Домбровський бажав мати військо, оперте на свідому дисципліну й патріотичне виховання. Тому для неписьменних жовнірів влаштовували курси читання й письма, бесіди з вітчизняної історії, друкували книжки. Офіцери в легіонах були не лише командирами, а й вихователями. Легіонери співали пісню «Jeszcze Polska nie zginęła» (первісно називалася «Мазуркою Домбровського»; слова 1797 написав легіонер-офіцер, поет Юзеф Вибіцкі (1747—1822); нині це польський національний гімн). За час існування легіонів крізь їхні лави пройшло бл. 25 тис. вояків. Найбільшим був їхній особовий склад 1801, тоді вони нараховували 15 063 жовніри й офіцери. Після укладення Францією 1801 в Люневіллі (Франція) миру з Австрією (проти якої головним чином і воювали легіонери) значна частина вояків на знак протесту залишила службу. Інших легіонерів французькі власті вислали на о-в Сан-Домінго (нині о-в Гаїті) для боротьби з місцевими повстанцями, однак, прибувши на острів, чимало польських вояків перейшли на бік місцевого населення. Невдовзі легіони були розформовані[1].

Легіони, сформовані за ініціативи Адама Міцкевича[ред.ред. код]

Вдруге легіони були створені 1848 у Ломбардії, Венеції й П'ємонті. Воювали проти Австрії за свободу Ломбардії. Загальні гасла їхньої боротьби були викладені у «Збірці засад», там зазначалося, зокрема, що легіонери повинні воювати за свободу сумління й слова, за рівність усіх (у тому числі євреїв і жінок) перед законом, а також мають гуртуватися з поневоленими слов'янськими народами. Незважаючи на те, що легіони не отримали благословення Папи Римського Пія IХ, вони 16—17 червня 1849 на чолі з А.Міцкевичем вступили до Риму (Італія). Невдовзі потому, після здобуття Риму 22 липня французами, легіони вийшли з міста й були розформовані.

Після початку Кримської війни 1853—1856 А.Міцкевич виїхав до Стамбула з наміром сформувати там польські частини при турецькому війську для боротьби з Російською імперією, однак 1855 він помер, а його задум так і не був реалізований.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в O.С. Рубльов. Легіони польські // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 98. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  2. М. Вжосек. Легіони польські(рос.)

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Зашкільняк Леонід Опанасович, Крикун Микола Григорович. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. — 752 с. + 8 кол. мап. ISBN 966-613-168-4

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Historia Poloniae Це незавершена стаття з історії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Військове формування Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.