Лезгінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лезгінка в кумицькому селі Нижнє Казанище, Дагестан, 1870-і роки
Лезгинка. Сучасність. Кабардино-Балкарія.

Лезгінка — (лезгин. Лезги кьуьл) народний танець лезгін, поширений серед всіх гірских народів Кавказукабардинців, осетинів, чеченців, інгушів, аварців, даргинців, лакців, кубанських козаків та інших. Музичний розмір — 6/8, інколи 2/4, темп швидкий. Танцюристи, наче змагаючись, демонструють віртуозність, вправність, спритність, невтомність. Виконують як сольний чоловічий танець, а також у парі з жінкою.

Опис танцю[ред.ред. код]

У танці використовуються 2 образи. Чоловік рухається в образі «орла», чергує повільний і стрімкий темп. Найбільш важкими і ефектними рухами є танцювальні рухи чоловіка, коли він на носках, розкидає руки в різні сторони. Жінка рухається в образі «лебідки», зачаровуючи граціозною поставою і плавними рухами рук. Жінка збільшує темп свого танцю слідом за чоловіком. Не випадково цей танець, поширений серед усіх кавказьких народів, був названий у відповідності з древнім тотемом лезгін: слово «лек» (лезгин. лекь) означає орел[1].

Джерело[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Ballerina-icon.jpg Це незавершена стаття про танець.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Кавказ Це незавершена стаття про Кавказ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Сказки и легенды народов России. С. 263—264