Лейні Тейлор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лейні Тейлор
англ. Laini Taylor
Laini Taylor by Gage Skidmore.jpg
Народилася 11 грудня 1971(1971-12-11) (47 років)
Чіко, Каліфорнія, США
Громадянство США
Діяльність письменниця
Alma mater Університет Каліфорнії (Берклі)
Мова творів англійська[1]
Напрямок фентезі
Magnum opus книжкова серія «Дочка диму та кісток»
Сайт: lainitaylor.com

Лейні Тейлор у Вікісховищі?

Лейні Тейлор (англ. Laini Taylor) — американська письменниця у жанрі фентезі. Насамперед відома як авторка книжкової серії «Дочка диму та кісток» (2011—2014).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 11 грудня 1971 року в місті Чіко, Каліфорнія, США. Друга дитина в сім'ї — має старшого брата та молодшу сестру. Своє дитинство провела в Італії, Бельгії, Вірджинії, Каліфорнії та на Гаваях. З раннього віку мріяла стати письменницею. 1989 року закінчила середню школу в окрузі Орандж, а тоді вступила до Університету Каліфорнії, де 1994 року отримала ступінь бакалавра з англійської мови та літератури.[2]

Після закінчення вишу, працювала редакторкою у видавництві «Lonely Planet», продавчинею книг та дизайнеркою. 2001 року вийшла заміж за ілюстратора Джіма Ді Бартоло. Має дочку — Клементін Пай. Разом із своєю сім'єю проживає в Портленді, Орегон, США.[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютувала як письменниця 2004 року, видавши свою першу книгу — графічний роман «Потопельник» (ілюстрації здійснив чоловік письменниці). 2007 року світ побачив її перший роман у жанрі фентезі «Провісник пітьми», який започаткував книжкову серію «Феї лісу Темних снів» та отримав позитивну оцінку як критиків, так й читачів. Друга ж частина серії вийшла 2009 року та мала назву «Шовковий співак». Ба більше, книга принесла авторці премію «Сибіл».[4]

Письменниця, однак, стала відомою завдяки фентезійній серії книг «Дочка диму та кісток», куди увійшли три романи та одна новела: «Дочка диму та кісток» (2011), «Дні крові та світла зірок» (2012), «Сни богів та чудовиськ» (2014) і «Вечір торта та ляльок» (2013).[5]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Дочка диму та кісток[ред. | ред. код]

  • 2011 — «Дочка диму та кісток» (англ. Daughter of Smoke and Bone)
  • 2012 — «Дні крові та світла зірок» (англ. Days of Blood and Starlight)
  • 2013 — «Вечір торта та ляльок» (англ. Night of Cake and Puppets) — новела в електронному форматі
  • 2014 — «Сни богів та чудовиськ» (англ. Dreams of Gods and Monsters)

Феї лісу Темних снів[ред. | ред. код]

  • 2007 — «Провісник пітьми» (англ. Dreamdark: Blackbringer)
  • 2009 — «Шовковий співак» (англ. Dreamdark: Silksinger)

Стрендж-мрійник[ред. | ред. код]

  • 2017 — «Стрендж-мрійник» (англ. Strange the Dreamer)
  • TBA — «Муза нічних жахіть» (англ. The Muse of Nightmares)

Оповідання[ред. | ред. код]

  • 2000 — «Весілля в Есперанзі» (англ. The Wedding at Esperanza) у складі збірки «Найкраще фентезі та жахів року: тринадцята щорічна збірка» (англ. The Year's Best Fantasy and Horror: Thirteenth Annual Collection)
  • 2009 — «Доторк губ: Тричі» (англ. Lips Touch: Three Times) — збірка з трьох розповідей, ілюстратор Джім Ді Бартоло
  • 2010 — Оповідання у складі збірки «Зламані байки» (англ. Fractured Fables)
  • 2012 — «Джентельмени надсилають фантомів» (англ. Gentlemen send phantoms) у складі збірки «Передбачено: 14 розповідей про пророцтва та передбачення» (англ. Foretold: 14 Tales of Prophecy and Prediction)
  • 2014 — «Дівчина, яка пробудила Мрійника» (англ. The Girl Who Woke the Dreamer) у складі збірки «12 розповідей про справжнє кохання» (англ. My True Love Gave to Me: Twelve Holiday Stories)

Графічні романи[ред. | ред. код]

  • 2004 — «Потопельник» (англ. The Drowned), ілюстратор Джім Ді Бартоло

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]