Лео Лакруа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лео Лакруа
Лео Лакруа
Лео Лакруа
Особисті дані
Народження 27 лютого 1992(1992-02-27) (32 роки)
  Лозанна, Швейцарія
Зріст 197 см
Вага 92 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Австралія «Вестерн Юнайтед»
Номер 4
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2016 Швейцарія «Сьйон» 78 (1)
2016–2020 Франція «Сент-Етьєн» 31 (0)
2018 →  Швейцарія «Базель» 9 (0)
2018–2019 →  Німеччина «Гамбург» 16 (1)
2021 Швейцарія «Сьйон» 13 (0)
2021– Австралія «Вестерн Юнайтед» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2010 Швейцарія Швейцарія U-19 6 (0)
2013–2014 Швейцарія Швейцарія U-21 4 (0)
2018– Швейцарія Швейцарія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 вересня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 31 жовтня 2019.

Лео Лакруа (фр. Léo Lacroix, нар. 27 лютого 1992, Лозанна) — швейцарський футболіст, захисник австралійського клубу «Вестерн Юнайтед».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Лакруа почав свою кар'єру в швейцарському клубі «Сьйон», за який дебютував 16 травня 2010 року у зустрічі останнього туру сезону 2009/10 із «Санкт-Галленом»[1]. Сезон 2011/12 і половину сезону 2012/13 захисник пропустив через травму хрестоподібних зв'язок. 16 лютого 2012 року Лео повернувся на поле після півторарічної перерви[2]. 6 квітня 2013 Лакруа забив свій перший гол у швейцарській Суперлізі[3]. Починаючи з сезону 2013/14 Лео став гравцем основного складу «Сьйона». Загалом в рідній команді провів сім сезонів, взявши участь у 78 матчах чемпіонату і став володарем Кубка Швейцарії 2014/15.

В останній день літнього трансферного вікна 2016 року Лакруа перейшов у французький «Сент-Етьєн», підписавши контракт до 2020 року[4]. На швейцарця також претендували італійський «Мілан» і англійський «Евертон», однак гравець вибрав «стефануа». Дебют Лакруа в новій команді відбувся 9 вересня 2016 року у виїзному матчі 3-го туру Ліги 1 проти «Парі Сен-Жермена»: на 62-й хвилині захисник замінив травмованого Шейка М'Бенге. Гра закінчилася з рахунком 1:1.

31 січня 2018 року Лео був відданий в оренду до кінця сезону в швейцарський «Базель», який вирішив не викуповувати контракт гравця, і наступний сезон швейцарець провів знову на правах оренди, на цей раз у німецькому «Гамбургу»[5], що грав у Другій Бундеслізі. Втім в обох командах стати основним у Лакруа не вийшло, і влітку 2019 року він повернувся в «Сент-Етьєн»[6]. Станом на 31 жовтня 2019 у сезоні 2019/20 Лакруа не потрапляв навіть до заявок на матчі: «Сент-Етьєн» виставив гравця на трансфер, до жовтня він тренувався з дублем та лише з жовтня був допущений до тренувань з основою[7].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Лакруа народився в Швейцарії, але маючи по матері бразильське походження мав право обирати між двох збірних[8][9].2010 року дебютував у складі юнацької збірної Швейцарії (U-19). Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 6 іграх.

Протягом 2013—2014 років залучався до складу молодіжної збірної Швейцарії. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах.

20 листопада 2018 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Швейцарії в товариському матчі з Катаром[10].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Сьйон»: 2014–15

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Швейцарія Швейцарія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-11-2018 Лугано Швейцарія Швейцарія 0 – 1 Катар Катар товариський матч -
Усього Матчів 1 Голів 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Сьон» — «Санкт-Галлен» 5:1
  2. ↑ «Сьон» — «Санкт-Галлен» 1:0. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2019.
  3. ↑ «Сьон» — «Люцерн» 2:1. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2019.
  4. ↑ Léo Lacroix, cinquième recrue des Verts. asse.fr. 31.08.16. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 2016-9-10.
  5. ↑ HSV leiht Léo Lacroix aus [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.], hsv.de, 10. August 2018, abgerufen am 10. August 2018.
  6. ↑ HSV verabschiedet sechs Spieler [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.], hsv.de, 20. Mai 2019, abgerufen am 20. Mai 2019.
  7. ↑ Football: Léo Lacroix: «Je suis dos au mur» - News Sports: Football - lematin.ch [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  8. ↑ Vavel (1 вересня 2016). Saint-Étienne anuncia zagueiro suíço Léo Lacroix por quatro temporadas. Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
  9. ↑ ASSE : 5 anecdotes croustillantes sur Léo Lacroix. Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
  10. ↑ Neue Zürcher Zeitung: Die Schweiz blamiert sich gegen Katar [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.], abgerufen am 15. November 2018

Посилання[ред. | ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лео_Лакруа&oldid=39906114