Лефтій Антоніна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоніна Лефтій
Ім'я при народженні: Антоніна Володимирівна Лефтій
Народилася 30 травня 1945(1945-05-30) (72 роки)
с. Северинівка, Кам'янського р-ну Молдавської РСР, СРСР СРСР
Національність: українка
Громадянство: СРСР СРСР, Австралія Австралія
Рід діяльності: актриса
Нагороди:
Заслужений артист України
IMDb: ID 0499105

Антоні́на Лефті́й (*30 травня 1945, Северинівка Кам'янського району Молдова) — українська актриса кіно. Дружина (колишня) кінорежисера Леоніда Осики.

Заслужена артистка України (1978).

Біографія[ред.ред. код]

1967 закінчила Московський інститут кінематографії імені С. А. Герасимова (майстерня В. Бєлокурова), працювала з 1965 року на Кіностудії ім. О. Довженка. Антоніна Лефтій ввійшла в історію українського поетичного кіно після зіграних нею ролей у фільмах кінорежисера та чоловіка Леоніда Осики «Камінний хрест» та «Захар Беркут». У фільмі Михайла Калика «Любити…», дуже лірично зіграла роль молодої дівчини-молдаванки.

За зізнанням Антоніни Лефтій, її перший чоловік Леонід Осика почав зловживати алкоголем, тому вона розлучилась із ним і вийшла заміж за іншого. 1988 разом із новим чоловіком, ще як громадянка СРСР, емігрувала до Австралії. Мешкає у Сіднеї.

Приватне життя[ред.ред. код]

  • Перший чоловік — Леонід Осика
    • Син — Дмитро, закінчив театральний інститут, захистив диплом про творчість Вісконті, нині займається бізнесом
  • У другому шлюбі
    • Син — Андрій

Фільмографія[ред.ред. код]

Фільми, у яких знімалась
фільм рік роль
Та, що входить в море (короткометражний) 1965 мати
Хочу вірити 1965 гостя Галі Наливайко (немає в титрах)
Десять разів про любов 1966
Київські фрески (незавершений) 1966 жінка з кільцем
Хто повернеться — долюбить 1966 Тоня
Непосиди 1967 дівчина на весіллі
Камінний хрест 1968 Антоніна
Любити… 1968 Нуца (головна роль)
Острів Вовчий 1969 Наталя
Захар Беркут 1971 Мирослава
Зозуля з дипломом 1971
Камінний господар (фільм-вистава) 1971 Долорес
Схованка біля Червоних каменів 1972 Зульфія
Дід лівого крайнього 1973
Як гартувалась сталь 1973 Рита Устимович
Біле коло 1974 Валентина Петрівна вчителька
Осінні грози 1974 Домніка
Я — Водолаз-2 1975 Маша
Не вір крику нічного птаха 1975 Марія (головна роль)
Така вона, гра 1976 Ольга
Тривожний місяць вересень 1976 Антоніна Семеренкова
Гармонія 1977 Людмила Невєрова інженер-конструктор, передовик виробництва
Женці 1978 Тетяна
Море 1978 Кама (головна роль)
Тільки краплю душі 1978 мати Вовки
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці 1978 Маруся
Розколоте небо 1979 Марія
Рідна справа 1979 Лєна
Ніжність до ревучого звіра 1982 Ірина
Тихі води глибокі 1984 Раїса
Червоні черевички 1986 Ганна мама Марійки та Миколи

Джерела[ред.ред. код]