Ле-Меній-Може
| Ле-Меній-Може Le Mesnil-Mauger
| |
|---|---|
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Нормандія |
| Департамент | Кальвадос |
| Округ | Лізьє |
| Кантон | Мезідон-Канон |
| Код INSEE | 14422 |
| Поштові індекси | 14270 |
| Координати | 49°05′14″ пн. ш. 0°01′08″ сх. д.H G O |
| Висота | 10 - 78 м.н.р.м. |
| Площа | 31,24 км² |
| Населення | 1047 (2011-01-01) |
| Густота | 33,51 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Laurette Ridel 2014-2020 |
|
| |
Ле-Мені́й-Може́ (фр. Le Mesnil-Mauger) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Кальвадос. Населення — 1047 осіб (2011)[1].
Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 175 км на захід від Парижа, 31 км на схід від Кана.
Історія[ред. | ред. код]
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Нижня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належав до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].
1 січня 2017 року Ле-Меній-Може, Лез-Отьє-Папйон, Купезарт, Кревкер-ан-Ож, Круассанвіль, Граншам-ле-Шато, Лекод, Маньї-ла-Кампань, Маньї-ле-Фрель, Мезідон-Канон, Монтей, Персі-ан-Ож, Сен-Жульєн-ле-Фокон i В'є-Фюме було об'єднано в новий муніципалітет Мезідон-Валле-д'Ож.
Демографія[ред. | ред. код]
Динаміка населення (INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 545 | 131 | 94 | 115 | 127 | 74 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 486 | 87 | 70 | 119 | 123 | 87 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
2010 року серед 687 осіб працездатного віку (15—64 років) 520 були активними, 167 — неактивними (показник активності 75,7%, у 1999 році було 69,4%). З 520 активних мешканців працювало 475 осіб (257 чоловіків та 218 жінок), безробітними було 45 (19 чоловіків та 26 жінок). Серед 167 неактивних 53 особи були учнями чи студентами, 62 — пенсіонерами, 52 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 387 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1045,5 особи, медіана доходів виносила 16 915 євро на одного особоспоживача[7]
Посилання[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
