Лисенков Вадим Миколайович
| Вадим Лисенков Лисенков Вадим Миколайович | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
8 грудня 1996 м. Київ, Україна | |
| Смерть | 24 листопада 2022 (25 років) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Київському професійно-педагогічному коледжі імені Антона Макаренка | |
| Ступінь | бакалавр | |
| Псевдо | «Лисий» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2017, 2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС України | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування |
 Полк «Азов» (згодом — 3-тю окрема штурмова бригада ЗСУ) | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Командування | ||
| командир взводу | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Вадим Миколайович Лисенков — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 8 грудня 1996 року та жив у Києві. Після закінчення освітнього ступеня бакалавра у Київському професійно-педагогічному коледжі імені Антона Макаренка здобув кваліфікацію «транспортні технології».
Згодом три роки служив за контрактом у лавах полку «Азов», перебував на передовій у складі АТО.
Демобілізувавшись повернувся додому. Працював трейдером у криптосфері. Займався професійно кросфітом, декілька разів брав участь у спортивних марафонах і змаганнях.
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну Вадим Лисенков також ніс військову службу в лавах полку «Азов», який згодом став 3-ю окремою штурмовою бригадою ЗСУ: обіймав посаду командира взводу. У 2022 році брав участь у диверсійно-розвідувальних операціях, у жовтні штурмував ворожі позиції на Херсонщині, в листопаді в Бахмуті захоплював позиції та евакуював поранених[1].
Зазнав смертельних поранень внаслідок ворожого гранатометного обстрілу 24 листопада 2022 року під Бахмутом.
Поховали воїна на Алеї Слави Лісового цвинтаря у Києві[2][3].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилися дружина, а також мама Оксана та сестра Яна[2]. 6 грудня 2023 року Президент України урочисто передав дружині орден «Золота Зірка»[1].
Нагорода[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Сьогодні день найсильніших синів і доньок України, які боронять Батьківщину на суші, у повітрі, на воді – Президент вручив державні нагороди з нагоди Дня ЗСУ. Президент України. 6 грудня 2023.
- ↑ а б Молодший сержант Вадим Лисенков отримав смертельні поранення внаслідок гранатометного обстрілу. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Нові герої України: які історії стоять за кожною "Золотою зіркою". ТСН.ua (укр.). 9 липня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Президент присвоїв звання Герой України 49 захисникам, 46 з них — посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 406/2023 «Про присвоєння звання Герой України»
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 8 грудня
- Народились 1996
- Померли 24 листопада
- Померли 2022
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Києва
- Померли в Донецькій області
- Поховані на Лісовому кладовищі Києва
- Військовики полку Азов