Очікує на перевірку

Лисенко Роман Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лисенко Роман Анатолійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження27 березня 1985(1985-03-27)
Люботин, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть2 серпня 2023(2023-08-02) (38 років)
Кліщіївка, Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(Загиблий у бою)
ПохованняЛюботин
Псевдо«Лука»
Військова служба
Роки служби2022—2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 92 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лисенко.

Рома́н Анато́лійович Лисе́нко (27 березня 1985, м. Люботин, Харківська область, УРСР — 2 серпня 2023, с. Кліщіївка, Бахмутський район Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Нагороджений Орденом за мужність III ступеня (посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Старший солдат Роман Лисенко з антидроновою_рушницею

Роман Лисенко народився у м. Люботин 27 березня 1985 року. З дитинства професійно займався боксом. Після смерті батьків жив разом зі своїм старшим братом Андрієм. Працював, займався бізнесом[1]. Був головою квартального комітета «Сонячний». В перші дні повномасштабного вторгнення російської армії в Україну Роман разом Андрієм пішли добровольцами у ряди Збройних сил[2].

25 лютого 2022 року на своїй сторінці в Фейсбук він написав: 

"Всі дорослі, відповідальні, усвідомлені громадяни повинні взяти участь у збереженні незалежності та цілісності нашої країни. Хто як і чим зможе, а чоловіки повинні записуватися в тероборону. Та виконувати свій обов'язок, щоб потім не було соромно. Мені теж є багато чого втрачати. Разом ми сила!"[3]

Служив у 92 окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка на посаді головного сержанта 2 взводу 9 роти 3 механізованого батальйону. У складі свого підрозділу брав участь у боях за Харків. Влітку 2023 року брав участь у наступі українських сил під Бахмутом в районі Кліщіївки. Роман геройськи загинув у бою 2 серпня 2023 року[2]. Чин за загиблим відбувся 11 серпня на Алеї слави на Новому кладовищі м. Люботин.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указами Президента України від 27 грудня 2023 року № 855/2023 та від 10 листопада 2023 року № 746/2023 «Про відзначення державними нагородами» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня Лисенко Романа Анатолійовича (посмертно)[4][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ФОП ЛИСЕНКО РОМАН АНАТОЛІЙОВИЧ Харківська область на сайті VKURSI.PRO. Vkursi (укр.). Процитовано 9 березня 2024.
  2. ↑ а б Под Бахмутом погиб главный сержант взвода из Харьковской области. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 9 березня 2024.
  3. ↑ Меньшикова, Єлизавета (11 серпня 2023). Житель Люботина на Харківщині поліг під час виконання бойового завдання на Донеччині.
  4. ↑ Нагорода знайшла Героїв, на жаль, посмертно. » Веб-портал міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2024. Процитовано 9 березня 2024.
  5. ↑ Зеленський відзначив загиблих захисників із Харківської області. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 9 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лисенко_Роман_Анатолійович&oldid=43588792