Лисогірка (Летичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лисогірка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Летичівський
Громада Меджибізька селищна громада
Код КОАТУУ 6823085803
Основні дані
Населення 1087
Площа 2,855 км²
Густота населення 380,74 осіб/км²
Поштовий індекс 31534
Телефонний код +380 3857
Географічні дані
Географічні координати 49°22′27″ пн. ш. 27°25′14″ сх. д. / 49.37417° пн. ш. 27.42056° сх. д. / 49.37417; 27.42056Координати: 49°22′27″ пн. ш. 27°25′14″ сх. д. / 49.37417° пн. ш. 27.42056° сх. д. / 49.37417; 27.42056
Середня висота
над рівнем моря
306 м
Місцева влада
Адреса ради Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт Меджибіж, вул. Пушкіна, 5
Карта
Лисогірка. Карта розташування: Україна
Лисогірка
Лисогірка
Лисогірка. Карта розташування: Хмельницька область
Лисогірка
Лисогірка
Мапа
Природа вокруг Сатки - лесная дорога.jpeg

Лисогі́рка — село в Україні, в Меджибізькій селищній територіальній громаді Летичівського району Хмельницької області. Населення становить 1087 осіб.

За адмін.поділом 16 ст. Летичівський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Летичівський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Летичівський район

Село Лисогірка розташоване в 5-ти км від Меджибожа і 11 км від станції Деражня на горбі, що піднімається серед околичної рівнини, «Лиса гора», від якої отримало назву саме поселення. Ні річки, ні потічка тут немає, є кілька ставків, жителі користуються колодязями. З трьох сторін село оточують ліси. Місцевість характеризується багатою рослинністю і відсутністю боліт. До 30-х років XIX ст. с. Лисогірка являло собою незначне поселення, не більше 10 селянських хат, що приписане було до села Чарторийки і входило у склад Меджибізького ключа князів Чарторийських. За участь у польському повстанні останнього з власників Адама Чарторийського Лисогірка була конфіскована у державну казну Російської імперії і перетворена у військове поселення. Сюди було переселено частину населення з ліквідованого 1831 році с. Чорторийка. У 1841 році селяни наскору збудували дерев’яну цвинтарну церкву в честь святих безсребреників Косьми і Даміана, яка декілька років була і приходською. Потім на державний кошт був закладений цегельний, однокупольний храм разом із дзвіницею і освячений у 1847 році.

Школа грамоти існувала з 1861 року, яка була відкрита Дорофеєм Волинецьким, у 1894 році було побудовано власне приміщення, а в 1896 школа була перетворена в церковно-приходську.

У 1951 році була утворена Требуховецька сільська рада.

У березні 1960 року об’єднується колгоспи Требуховецький і Лисогірський і перейменовується в колгосп ім. Ілліча.

Коментар: назване від холма Лиса Гора, на якому стоїть. У 1830-х рр. начальство воєнних поселень скасувало с. Чарторийка, жителів переселило до с. Лисогірка [ПЦ].

Церква св. Кузьми і Дем'яна

Храм засновано: 1847 р.

Коментар: парафіяльна церква св. Кузьми і Дем'яна збудована у 1847 р. — цегляна одноверха, разом з дзвіницею. У 1878 р. притвор укріплено контрфорсами. Іконостас 1847 р. — 2-ярусний. Шанована ікона Божої Матері, перенесена із церкви у с. Чарторийка [ПЦ, c. 539–540]. Церква [ГСК, с. 242]. Церква є [КХм].

Церква св. Кузьми і Дем'яна

Храм засновано: 1841 р.

Коментар: Церква св. Кузьми і Дем'яна на цвинтарі збудована у 1841 р., перебудована у 1880 р. [ПЦ, c. 539–540].

Посилання[ред. | ред. код]