Лорі-кардинал
| ?Лорі-кардинал | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Папугоподібні (Psittaciformes) |
| Родина: | Psittaculidae |
| Підродина: | Лорійні (Loriinae) |
| Рід: | Моренговий лорі (Pseudeos) |
| Вид: | Лорі-кардинал |
| Біноміальна назва | |
| Pseudeos cardinalis (Gray, 1849) | |
| Синоніми | |
| Lorius cardinalis Domicella cardinalis Chalcopsitta cardinalis | |
| Посилання | |
| Pseudeos cardinalis | |
| Pseudeos cardinalis | |
| 177414 | |
| 22684499 | |
Ло́рі-кардина́л[2] (Pseudeos cardinalis) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Мешкає на Соломонових Островах та на островах Папуа Нової Гвінеї.


Довжина птаха становить 31 см, вага 175-215 г. Довжина крила становить 17,4-18,6 см, довжина хвоста 13,1-15,5 см, довжина дзьоба 20-24 мм, довжина цівки 20-24 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно червоне, спина крила і хвіст більш темні, бордові. Нижня частина тіла поцяткована світлим піщано-жовтим візерунком. Дзьоб червоний зі світлим кінчиком, біля основи чорний. Знизу біля основи дзьоба плями голої чорної і жовтої шкіри, навколо очей плями голої чорної шкіри. Райдужки темно-оранжево-червоні, лапи чорнувато-сірі.
Лорі-кардинали мешкають на островах Табар[en], Ліхір і Танґа[en] і Фені[en] в архіпелазі Бісмарка, а також на Соломонових островах та на атолі Онтонг-Джава. Вони живуть у мангрових лісах, вологих тропічних лісах і на прибережних кокосових плантаціях. Зустрічаються зграйками від 5 до 20 птахів, на острові Бугенвіль на висоті до 830 м над рівнем моря, на Коломбангарі на висоті до 1200 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться квітками, нектаром і пилком, іноді також дрібними плодами і ягодами. В кладці 2 яйця, інкубаційний період триває 24 дні.
- ↑ BirdLife International (2016). Pseudeos cardinalis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 вересня 2022.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
- Forshaw, Joseph M. (2006). Parrots of the World; an Identification Guide. Illustrated by Frank Knight. Princeton University Press. ISBN 0-691-09251-6.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |