Лоток
Лото́к, лоті́к[1] (рос. лоток, англ. trough, flume, channel, chute; нім. Förderrinne f, Rutsche f, Gerinne n, Mulde f, Trog m, Schurre f) — пристрій незамкненого поперечного перетину для безнапірного руху води або гідросуміші. Виробляється з дерева, металу, залізобетону й інших матеріалів. Поперечні перетини лотків можуть бути прямокутними, трапецієподібними, трикутними або криволінійними. Лоток складається з окремих ланок або має суцільну конструкцію. Укладається на земній поверхні, у виїмці і на естакадах. Застосовується для гідротранспортування гірських порід, лісоматеріалів (лотоки для спуску лісу), для пропуску води, при намиванні земляних споруд та гідровідвалів, у збагаченні корисних копалин тощо.
Щодо лотока, що використовувався на водяних млинах для підведення води з млинівки чи ставка до колеса, вживалася назва лотоки́ — завжди в множині[1].
- 1 2 Лотік // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лотік // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 119. — ISBN 978-966-7407-83-4.