Лукань Роман-Степан Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лукань Роман-Степан Дмитрович
О. Роман Лукань ЧСВВ.jpg
Народився 17 вересня 1907(1907-09-17)
Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область
Помер 28 листопада 1943(1943-11-28) (36 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
·дорожньо-транспортна пригода
Поховання
Діяльність архіваріус, чернець, історик, бібліотекар, журналіст
Alma mater Станиславівська українська гімназія
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Могила монаха Р. Луканя..jpg

Роман Степан Дмитрович Лу́кань ЧСВВ (17 вересня 1907, с. Старуня — 28 листопада 1943, Львів) — український чернець-василіянин, історик, бібліотекар, журналіст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Степан Лукань народився 17 вересня 1907 року в с. Старуня (до 17 липня 2020 — Богородчанського району Івано-Франківської области, Україна) в родині Дмитра Луканя.

Навчався у народній школі та Станиславівській гімназії. 1925 вступив до ЧСВВ. Вивчав філософію та богослов'я у монастирях цього чину на Львівщині. 1933 прийняв чернечий постриг. Відтоді — архіваріус і бібліотекар Центрального Василіянського архіву та бібліотеки галицької обителі св. Спаса в Онуфріївському монастирі (Львів). Редагував і видавав «Записки ЧСВВ», також вміщував публікації у журналах «Місіонар», «Календар „Місіонара“», «Літопис Бойківщини», «Нова зоря».

Від середини 1930-х рр. — член Бібліографічної комісії та співробітник Історично-філософської секції НТШ. 1940 року висвячений на священика, правив у церкві св. Онуфрія. У лютому–жовтні 1940 року радянська влада закрила архів і бібліотеку, а Лукань влаштувався бібліотекарем Львівського відділу Інституту історії АН УРСР. У період німецької окупації у липні 1942 р. повернув собі духовний сан, підпільно продовжив працювати в архіві та бібліотеці.

Загинув в автокатастрофі. Похований біля отця Теодосія Коструби на полі № 64 Личаківського цвинтаря.

Праці[ред. | ред. код]

Автор розвідок «Дрогобицькі українці в Краківському університеті в 15 і 16 віках» (рукопис, 1931), «Могила князя Лева і лаврівський некрополь» (1936, опубл. 1999), нарисів «Старуня, повіт Богородчани», «Яблінка біля Солотвини» (обидва — 1925), «Дрогобич» (рукопис, 1931), «Василіянські школи» (1932), «Початки Добро­мильських василіян» (1933), «Василіянські монастирі в Станіславівській епархії» (1935), «Василіянські монастирі Львівської архієпархії» (1937), «Василіянські монастирі на Покутті» (1938), «Про Василіянські монастирі на Україні», «250-ліття побуту отців Василіян у Жовкві» (обидва — 1942).

Збирав літературу про Івана Федорова, уклав бібліографію про нього, планував від­крити музей. Працював над науковим покажчиком української преси в Галичині, «Хрестоматією релігійної літератури».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]