Лукін Єфим Іудович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфим Іудович Лукін
Народився 25 вересня (8 жовтня) 1904(1904-10-08)
Новогеоргіївськ, Херсонська губернія
Помер 22 листопада 1999(1999-11-22) (95 років)
Харків
Країна Російська імперія
 УРСРУкраїна Україна
Діяльність зоолог
Alma mater Харківський університет
Галузь зоологія, гідробіологія, еволюційна біологія
Заклад Харківський зооветеринарний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомі учні В. М. Епштейн
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Lukin».

Єфим Іудович Лукін (25 вересня (8 жовтня) 1904(19041008), Новогеоргіївськ, Херсонська губернія — 22 листопада 1999, Харків) — український радянський зоолог, гідробіолог і еволюційний біолог, фахівець з п'явок, професор (1943), доктор біологічних наук (1942). Автор понад 130 публікацій, зокрема 3 монографій, в тому числі по одній у серіях «Фауна України» (1962) та «Фауна СССР» (1976), а також підручника «Зоология», що витримав 3 видання (1961, 1981, 1989).

Біографія[ред. | ред. код]

Єфим Іудович народився 8 жовтня 1904 року в м. Новогеоргіївськ Херсонської губернії, нині затоплене водами Кременчуцьке Водосховище області.

Протягом 1920-1922 років був санітаром Харківського окружного військово-дезінфекційного загону, потім препаратор Центральної лабораторії в Харкові.

Протягом 1922-1926 років навчався в Харківському інституті народної освіти на біологічному факультеті.

З 1924 по 1926 роки був зоологом-рахівником в Комісії з санітарно-біологічного дослідження басейна Сіверського Донця.

Протягом 1926 по 1929 років був аспірантом у Харківському відділу Укр. НДІ зоології.

У 1929 році захистив кандидатську дисертацію "Биологические особенности рыбьей пиявки Piscicoda geometra в связи с вопросом об эволюции пресноводной фауны", одержав звання наукового співробітника.

Протягом 1928-1937 років викладав загальну біологію та зоологію в ВНЗ Харкова: Вечірній робочий університет, Комуністичний університет ім. Артема, Інститут червоної професури та ін.

Протягом 1930-1935 років був завідувачем кафедри біології підготовчого відділення Інституту червоної професури.

Протягом 1932-1941 років був старшим науковим співробітником Зоолого-біологічного інституту при Харківському університеті.

У 1935 році було присуджено науковий ступінь кандидата біологічних наук.

З 1937 по 1941 роки був завідувачем кафедри зоології та дарвінізму, доцент Харківського зоотехнічного інституту.

У 1940 році було опубліковано монографію "Дарвинизм и географические закономерности в изменении организмов".

Осінню 1941 року був евакуйований до м. Томська.

З 1942 по 1944 роки був завідувачем кафедри дарвінізму, потім іхтіології та гідробіології біологічного факультету Томського університету.

У 1942 році захистив дисертацію "Дарвинизм и географические закономерности в изменении организмов"; присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук.

У 1943 році Було присвоєно вчене звання професора кафедри іхтіології та гідробіології Томського університету.

Протягом 1944-1948 років був завідувачем кафедри гідробіології Харківського університету.

З 1944 по 1984 роки був завідувачем кафедри зоології та дарвінізму Зоотехнічного потім Харківського зооветеринарного інституту.

Протягом 1945-1946 років був деканом зоотехнічного факультету.

У 1961 році видав підручник "Зоологія".

У 1962 році організував і очолив Харківський відділок Всесоюзного гідробіологічного товариства.

У 1987 році пішов на заслужений відпочинок.

22 листопада 1999 року пішов із життя.

Публікації[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Лукин Е. И. Дарвинизм и географические закономерности в изменении организмов. — М.: АН СССР, 1940. — 311 с.
  • Лукін Є. І. Фауна України. Том 30. П'явки: Зовнішня і внутрішня будова, екологія, систематика, поширення та практичне значення п'явок. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1962. — 196 с.
  • Лукин Е. И. Фауна СССР. Пиявки. Том 1. Пиявки пресных и солоноватых водоемов. — Л.: Наука, 1976. — 483 с.

Підручники[ред. | ред. код]

  • Лукин Е. И. Зоология: Учебное пособие для зоотехнических и ветеринарных ВУЗов. — М.: Высш. школа, 1961. — 377 с.
  • Лукин Е. И. Зоология: Учебник для студентов зооинженерных вузов и факультетов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 1981. — 400 с.
  • Лукин Е. И. Зоология: Учебник для вузов. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ВО Агропромиздат, 1989. — 384 с.

Найважливіші статті[ред. | ред. код]

  • Лукин Е. И. Приспособительные ненаследственные изменения организмов и их эволюционная судьба // Журнал общей биологии. — 1942. — Т. 3, № 4. — С. 235—261.
  • Лукин Е. И. К вопросу о распространении медицинской пиявки в СССР // Зоологический журнал. — 1957. — Т. 36, вып. 5. — С. 658—669.
  • Лукин Е. И., Эпштейн В. М. Эндемичные байкальские пиявки из семейства Glossiphoniidae // Доклады Академии наук СССР. — 1960. — Т. 131, вып. 2. — С. 457—460.
  • Лукин Е. И., Эпштейн В. М. Новые сведения о фауне пиявок пресноводных вод Крыма // Зоологический журнал. — 1960. — Т. 39, вып. 9. — С. 1429—1432.
  • Лукин Е. И., Эпштейн В. М. Пиявки подсемейства Joricinae nov. subfam и их географическое распространение // Доклады Академии наук СССР. — 1960. — Т. 134, № 2. — С. 478—481.
  • Лукин Е. И., Эпштейн В. М. О географическом распространении двух южных палеарктических видов пиявок — Batracobdella algira (Mog.-Tand.) и Herpobdella stschegolewi Lukin et Epstein // Зоологический журнал. — 1964. — Т. 43, вып. 4. — С. 607—609.
  • Лукин Е. И. Различия в скорости эволюции разных систем органов и приспособлений к размножению и развитию животных // Зоологический журнал. — 1964. — Т. 43, вып. 8. — С. 1105—1120.
  • Лукин Е. И. Дарвиновский принцип монофилии и проблема уменьшения количества параллельных систематических групп в зависимости от повышения их ранга // Зоологический журнал. — 1975. — Т. 54, Вып. 1. — С. 5—19.
  • Лукин Е. И. Теория И. И. Шмальгаузена о накоплении в процессе эволюции адаптаций широкого значения // Журнал общей биологии. — 1985. — Т. 46. — С. 723—731.
  • Лукин Е. И. Фауна открытых вод Байкала, ее особенности и происхождение // Зоологический журнал. — 1986. — Т. 65, № 5. — С. 666—675.

Посилання та джерела[ред. | ред. код]