Лулу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лулу (нім. Lulu) — друга (після «Воццека») опера А.Берга.

Опера тривалий час залишилася незакінченою - композитор не дописав 3-й акт. Фрагмент з неї був вперше виконаний 2 червня 1937 в цюріхському Оперному театрі. Опера була закінчена сучасним австрійським композитором Ф.Чергою, прем'єра її повної версії відбулася в Паризькій опері 24 лютого 1979 року під орудою П'єра Булеза[1]Терезой Стратас в заглавной роли).

Літературною основою опери стала трагедія німецького письменника Франка Ведекінда «Земний дух» і «Ящик Пандори». А.Берга зберіг оригінальний текст реплік героїв Ведекінда. Опера зображує соціальне піднесення молодої жінки в буржуазному суспільстві, що закінчується вбивством коханої нею людини - і наступне потім падіння, коли вона, ставши повією, сама гине від руки свого останнього коханця. Розподіл рольового дійства в опері симетричний. Трьом коханцям і чоловіковам Лулу - Лікарю, Художнику і доктору Шену (нім. Dr. Schön — красивий, прекрасний) відповідають три її «клієнта» під час заключної частини опери - Професор, Негр і Джек-Різник. В оточенні прекрасної Лулу чоловіки страждають і вмирають; та ж доля спіткала і її лесбійську подругу, графиню Гешвіц, що потрапила завдяки Лулу в лікарню і, врешті-решт, також стала жертвою Джека-Різника.

Зміст[ред.ред. код]

Пролог[ред.ред. код]

Приборкувач звірів представляє публіці свій «зоопарк». Останньою він дістає отруйну змію і представляє її таким чином: «Це Лулу, древній образ жінки, створеної, щоб поширювати нещастя, приманювати, розбещувати, отруювати і вбивати - перш, ніж жертва що-небудь відчує».

Перший акт[ред.ред. код]

Перша сцена Лулу замужем за лікарем, доктором Голлом, і в той же час знаходиться в любовному зв'язку з шеф-редактором, доктором Шеном. Жінка запрошує Художника, щоб він написав її портрет і той, убитий красою Лулу, домагається її. У цей момент додому повертається чоловік Лулу і, побачивши розгорнулася перед ним картину, вмирає від інфаркту.

Друга сцена Лулу замужем за Художником, який завдяки протекції доктора Шена здобуває успіх і значних заробітків. До Лулу приходить старець Шігольх, дивним чином пов'язаний з її минулим. Потім до неї заходить доктор Шен, і повідомляє, що одружується на знатній особі і тому муситиме незабаром припинити їх любовні стосунки. Художник дізнається, що його дружина - коханка їх «благодійника», і здійснює самогубство.

Третя сцена Лулу, за протекцією доктора Шена, працює танцівницею в Кабаре. Коли вона перед своїм виходом бачить серед публіки доктора Шена з його нареченою, Лулу відмовляється танцювати перед ними. Лише після того, як їй за лаштунки приносять лист від Шена, в якому він повідомляє, що розриває свої заручини, дівчина виходить для виступу.

Другий акт[ред.ред. код]

Перша сцена Тепер Лулу заміжня за доктором Шеном. Після того, як він, одного разу повернувшись додому, застає її оточеною купою шанувальників Шен, у нестямі від ревнощів, дістає револьвер і вимагає, щоб Лулу застрелилася. Взявши зброю, Лулу стріляє не в себе, а в Шена, і вбиває його. Лулу заарештовують.

Друга сцена Через кілька місяців друзям Лулу вдається організувати її втечу з в'язниці, при цьому кожен з них бажає її здобути. Зрештою Лулу біжить за кордон з Альва, сином доктора Шена.

Третій акт[ред.ред. код]

Перша сцена Лулу і Альва приймають гостей у своєму паризькому будинку. Гості неспокійні через чутки про те, що Лулу розшукується за звинуваченням у вбивстві. Жінку шантажують. Лише раптова паніка, викликана біржовим крахом, допомагає Лулу і Альва без перешкод знову перетнути кордон.

Друга сцена Лулу живе з Альвою і Шігольхом в Лондоні в злиднях. Для того, щоб заробити якісь гроші, вона займається проституцією. Один з її клієнтів — Негр, вбиває Альву. Інший клієнт — це Джек-Різник — вбиває спочатку Лулу, а потім і її лесбійську приятельку, графиню Гешвіц.

Дійові особи[ред.ред. код]

  • Лулу (Сопрано)
  • Графиня Гешвіц (Мецо-сопрано)
  • Гардеробник / Гімназист / Грум (Альт)
  • Лікар (читає текст)
  • Банкір (Бас)
  • Професор (німа роль)
  • Художник / Негр (Тенор)
  • Доктор Шен / Джек-Різник (Баритон)
  • Альва (Тенор)
  • Шігольх (Бас)
  • Приборкувач звірів / Атлет (Бас)
  • Принц / Камердинер / Маркіз (Тенор)
  • Директор театру (Бас)
  • Клоун (німа роль)
  • Працівник сцени (німа роль)
  • Комісар поліції (читає текст)
  • П'ятнадцятирічна (Сопрано)
  • Її Мати (Альт)
  • Ремісниця (мецо-сопрано)
  • Журналіст (Баритон)
  • Слуга (Баритон)

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Ingo Müller: Lulu. Literaturbearbeitung und Operndramaturgie: Eine vergleichende Analyse von Frank Wedekinds Lulu-Dramen und Alban Bergs Oper Lulu im Lichte gattungstheoretischer Reflexionen (= Rombach Wissenschaften: Reihe Litterae, Bd. 177), Freiburg i. Br. 2010.
  • Cordula Knaus: Gezähmte Lulu: Alban Bergs Wedekind-Vertonung im Spannungsfeld von literarischer Ambition, Opernkonvention und «absoluter Musik» (= Rombach Wissenschaften: Reihe Cultura, Bd. 38), Freiburg i. Br. 2004.
  • Ingo Müller: Einflüsse der Kinematographie auf die Dramaturgie von Alban Bergs Lulu, in: Aspekte des modernen Musiktheaters in der Weimarer Republik, hrsg. von Nils Grosch, Münster 2004, S. 335—369.
  • Albrecht von Massow: Halbwelt, Kultur und Natur in Alban Bergs «Lulu» (= Beihefte zum Archiv für Musikwissenschaft, Bd. 33), Stuttgart 1992.
  • Attila Csampai: Alban Berg, Lulu: Texte, Materialien, Kommentare. Rowohlt, Reinbek 1985, ISBN 3-499-17340-9.
  • Werner König: Lulu und der Todeston ihrer Opfer. Reinhold Hammerstein zum 85. Geburtstag. In: Archiv für Musikwissenschaft, 58. Jg. 2001, Heft 1.
  • Werner König: Studien zu Alban Bergs Oper «Lulu». Schneider, Tutzing 2008, ISBN 978-3-7952-1251-3.