Луїза Нойбауер
Луїза Нойбауер | |
---|---|
Народилася | 21 квітня 1996[1] (28 років) Гамбург, Німеччина[1][2] |
Країна | Німеччина |
Місце проживання | Гамбург-Ізерброк |
Діяльність | кліматична активістка, блогерка, захисниця довкілля, нехудожня письменниця, географ, подкастерка |
Галузь | географія[3] |
Alma mater | Геттінгенський університет (2020)[4], Університетський коледж Лондона[1], Marion-Dönhoff-Gymnasiumd (2014)[5] і Kingham Hill Schoold |
Знання мов | німецька |
Членство | Green Youthd, Foundation for the Rights of Future Generationsd і 350.org |
Напрямок | енвайронменталізм і Шкільний страйк заради клімату |
Партія | Союз 90/Зелені[6][7] |
Мати | Frauke Neubauerd[8][9] |
Родичі | Carla Reemtsmad[10] і Dagmar Reemtsmad[11] |
IMDb | ID 10573317 |
Луї́за-Марі́я Нойба́уер (нім. Luisa-Marie Neubauer, нар. 21 квітня 1996, Гамбург, Німеччина[12]) — німецька кліматична активістка, яка є однією з головних організаторів шкільних страйків заради клімату «П'ятниці заради майбутнього» в Німеччині, натхнених Гретою Тунберг.
Нойбауер виросла в районі Ізербрук, в Гамбурзі в сім'ї, яка мала чотирьох дітей. Вона — молодша дитина. Її мати — медсестра[13]. Бабуся була залучена в 1980-х роках в рух проти ядерної енергетики. Вона привернула увагу онуки до проблеми зміни клімату, а також віддала їй свою частку в кооперативі «Тагесцайтунг»[14]. Її двоюрідна сестра Карла Реемтсма також є однією з провідних фігур організації «П'ятниця заради майбутнього» в Німеччині[15].
У 2014 році вона закінчила гімназію Маріон-Денхофф в Гамбурзі[16]. У наступному році вона працювала в проєкті по розвитку Танзанії, а також на органічній фермі в Англії[17]. У зимовому семестрі 2015–2016 років вивчала географію в університеті Георга-Августа в Геттінгені[18]. Вчилася за обміном протягом одного семестру в Університетському коледжі Лондона[19] й отримувала стипендію від Фонду Гайнріха Белля[20].
Нойбауер з 2016 року є молодіжним послом неурядової організації ONE[21]. Крім того, вона брала участь в роботі фонду за права майбутніх поколінь, міжнародної організації із захисту клімату 350.org, фонду премії «За правильний спосіб життя»[22], в проєкті «Голод»[23]. В рамках кампанії «Divest! Withdraw your money!» вона змусила Геттінгенський університет припинити інвестувати в галузі, які заробляють на вугіллі, нафті або газі[24].
На початку 2019 року Нойбауер стала відома як одна з провідних активістів руху «П'ятниці заради майбутнього». Багато ЗМІ називають її «обличчям руху в Німеччині». Нойбауер відкидає порівняння себе та інших організаторів страйку з Гретою Тунберг.
13 січня 2020 року було оголошено, що Нойбауер відхилила пропозицію Джо Кезера увійти до ради директорів Siemens Energy. У своїй заяві Нойбауер заявила, що «якби я зайнялася цим, я була б зобов'язана представляти інтереси компанії та більше не змогла б бути незалежним критиком Siemens»[25].
Нойбауер отримала негативну оцінку від преси через її минулі польоти в різні країни[26][27]; вона відповіла, що будь-яка критика її особистого споживання відвертає від найбільших структурних і політичних проблем[28].
Олександр Штрасснер, професор політології Університету Регенсбурга, звинуватив її у використанні терміну «старі білі люди» як синонім для дискредитації людей з відмінними думками[29].
- ↑ а б в https://bv.antrag.gruene-jugend.de/buko51/Luisa_Neubauer-46919/pdf
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://twitter.com/luisamneubauer/status/1273201290034716672
- ↑ https://www.elbe-wochenblatt.de/2019/01/29/wir-sind-laut-weil-ihr-uns-die-zukunft-klaut-luisa-neubauer-aus-iserbrook-ist-mitorganisatorin-der-schuelerdemos-friday-for-future/
- ↑ Luisa Neubauer, die Laut-Sprecherin bei "Fridays for Future" — stern.de, 2019.
- ↑ Luisa Neubauer
- ↑ https://schweizerzeitung.ch/fridays-for-future-die-bewegung-der-millionaers-und-milliardaerstoechter/
- ↑ Luisa Neubauer // SWR Kindernetz — 2021.
- ↑ https://www.zeit.de/2022/15/carla-reemtsma-klima-aktivismus-fridays-for-future/komplettansicht
- ↑ Neubauer L., Reemtsma D. Gegen die Ohnmacht: Meine Großmutter, die Politik und ich — 2022.
- ↑ Neubauer, Luisa (9 лютого 2019). Bewerbung um einen Platz im Europawahlkampfteam der Grünen Jugend. Grüne Jugend (нім.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Güßgen, Florian (22 травня 2019). Luisa Neubauer, die Laut-Sprecherin bei "Fridays for Future". stern.de (нім.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Unfried, Peter. Ein Profi des Protestes // Rolling Stone. — Т. 305. — С. 81.
- ↑ Knuth, Hannah (5 лютого 2020). Wohin am Freitag?. www.zeit.de (нім.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Greulich, Matthias (29 січня 2019). „Wir sind laut, weil ihr uns die Zukunft klaut“ – Luisa Neubauer aus Iserbrook ist Mitorganisatorin der Schülerdemos Friday for Future. elbe-wochenblatt.de (нім.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Jessen, Elisabeth (6 квітня 2019). Eine Hamburgerin ist die „deutsche Greta Thunberg“. abendblatt.de (нім.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Siebert, Jasmin (12 лютого 2019). Luisa Neubauer. süddeutsche.de (нім.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Neubauer, Luisa (9 лютого 2019). Bewerbung um einen Platz im Europawahlkampfteam der Grünen Jugend. Grüne Jugend (нім.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Kaiser, Mareice (12 лютого 2019). Klimaaktivistin Luisa Neubauer: „Ich hoffe, dass ich nicht noch 825 Freitage streiken muss“. ze.tt (нім.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Böhm, Christiane (16 червня 2016). „Warum geht mich das etwas an?“. Göttinger Tageblatt (нім.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Neubauer, Luisa (9 лютого 2019). Bewerbung um einen Platz im Europawahlkampfteam der Grünen Jugend. Grüne Jugend (нім.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Fokus Wasser – Schwerpunkt Afrika – Jahresbericht 2016 (PDF). Das Hunger Projekt (нім.). 1 жовтня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 15 листопада 2020. Процитовано 9 червня 2021.
- ↑ Jacobs, Luisa (1 серпня 2018). Klimaschutz an der Uni: "Mit Divestment erreicht man auch die Nicht-Ökos". www.zeit.de (нім.). Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Connolly, Kate (13 січня 2020). Climate activist turns down Siemens' offer of seat on energy board. The Guardian (англ.). 0261-3077. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Plickert, Philip (16 лютого 2019). Grüne, Klimaschützer und Vielflieger. F.A.Z. (нім.). Процитовано 14 листопада 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Fleischhauer, Jan (21 лютого 2019). Der grüne Übermensch. www.spiegel.de (нім.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.
- ↑ Siebert, Jasmin (12 лютого 2019). Luisa Neubauer. süddeutsche.de (нім.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
- ↑ Straßner, Alexander (11 липня 2019). Ein Hilfeschrei der Jugend? Eher ein Vorbote extremistischen Denkens. DIE WELT (нім.). Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.