Луїс Троннір
Луїс Троннір | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Louis Tronnier | |||||||||||||
Народився |
21 листопада 1897[1] Брауншвейг, Німецька імперія | ||||||||||||
Помер |
27 січня 1952 (54 роки) Voikovo POW campd, Івановська область, РРФСР, СРСР | ||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | ||||||||||||
Військове звання | Генерал-майор | ||||||||||||
Нагороди |
| ||||||||||||
Луїс Троннір (нім. Louis Tronnier; 21 листопада 1897, Брауншвейг, Німецька імперія — 27 січня 1952, табір військовополонених 5110/48 «Войково», біля Іваново, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія[ред. | ред. код]
6 червня 1915 року вступив добровольцем в 15-й гусарський полк. Учасник Першої світової війни. В листопаді 1918 року демобілізований. В 1926 році вступив у поліцію. В листопаді 1934 року перейшов у вермахт. 10 листопада 1938 року направлений в 78-й піхотний полк 26-ї піхотної дивізії як викладач військового училища Вінер-Нойштадта. З 22 вересня 1939 року — командир 2-го батальйону 289-го, з 22 вересня 1941 по 14 листопада 1943 року — 70-го піхотного полку. З 16 листопада по 14 грудня 1943 року пройшов курс командира дивізії, після чого був направлений в групу армій «Південь». З 15 січня по 1 березня 1944 року — командир 123-ї, з 10 березня — 62-ї піхотної дивізії, з 13 березня по 20 липня 1944 року — корпусної групи «F», з липня 1944 року — знову 62-ї піхотної дивізії. 25 серпня взятий в полон радянськими військами. Вступив у Національний комітет «Вільна Німеччина». Помер в ув'язненні.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Медаль «За Атлантичний вал»[2]
- Німецький хрест в золоті (18 лютого 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 серпня 1942)[2]
- Лицарський хрест Залізного хреста (28 листопада 1942)
Література[ред. | ред. код]
- Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1956, S. 343.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://generals.dk/general/Tronnier/Louis/Germany.html
- ↑ а б Orden und Ehrenzeichen of some generals - Page 2 - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 5 травня 2022.
- Народились 21 листопада
- Народились 1897
- Уродженці Брауншвейга
- Померли 27 січня
- Померли 1952
- Померли в Івановській області
- Генерал-майори Вермахту
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За Атлантичний вал»
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Прусські військовики
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Члени Національного комітету «Вільна Німеччина»
- Померли в таборах ГУЛАГу
- Поховані в Івановській області