Люба Тадіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люба Тадіч
серб. Љуба Тадић
Ljuba Tadic.JPG
Народився 31 травня 1929(1929-05-31)
Урошевац, Югославія Югославія
Помер 28 жовтня 2005(2005-10-28) (76 років)
Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія
Поховання Новий цвинтар[d]
Громадянство Flag of Serbia.svg Сербія
Flag of Yugoslavia (1918–1941).svg Королівство Югославія
Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg СФРЮ
Flag of Serbia and Montenegro (1992–2006).svg Сербія та Чорногорія
Діяльність актор театру, кіноактор
У шлюбі з Snežana Nikšić[d] і Q12749841?
Брати / сестри Rastko Tadić[d]
IMDb ID 0846308
Нагороди та премії

Люба Тадіч
серб. Љуба Тадић
у Вікісховищі?

Люба Тадіч (серб. Љуба Тадић, справжнє ім'я Любомир Тадіч або Любівойє Тадіч (серб. Љубомир Тадић або серб. Љубивоје Тадић) — 31 травня 1929 року, Урошевац, Косово, Королівство Югославія — 28 жовтня 2005 року, Белград, Сербія та Чорногорія) — сербський та югославський актор театру та кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 31 травня 1929 року в м. Урошевац, Косово, Королівство Югославія.

На професійну сцену вийшов ще під час навчання в гімназії, в 15-річному віці. Грав театрі драми м. Крагуєваць. Закінчив Академію театру, куно радіо та телебачення в 1953 році (клас Йоза Лауренчича). В студентські роки грав в Белградському драматичному театрі.

З 1953 року — актор театрів Белграда: Національного театру драми, Югославського драмтеатру. В 1956–2005 роках — актор театру «Ателье 212». В 1983 році разом з дружиною Сніжаною Нікшич заснував театр «Магаза».

Помер 28 жовтня 2005 року в Белграді.

Зараз велика сцена Югославського драматичного театру носить ім'я «Люба Тадіч».

Театр[ред. | ред. код]

В театрі дебютував в п'єсі Семюела Беккета «Чекаючи на Ґодо». З великим успіхом зіграв ролі короля Ліра, царя Едіпа, Раскольникова, Сократа. В театрі прославився неповторним виконанням ролі Отелло в п'єсі «Отелло» Вільяма Шекспіра.

Кіно[ред. | ред. код]

В кіно дебютував у фільмі «Я була сильнішою» (1953, реж. Густав Гаврич).

Значні акторські роботи Люби Тадіча на екрані — підпільник Павел у фільмі «Великий і малий»(1956, реж. Владимир Погачич), майор Курсул в військовій драмі Диворада Дива Митровича «Марш на Дріну» (1964, Премія «Золота арена», Пула, 1965), Вовк у фільмі «Вовк з гори Прокляття/Трагедія гірської ущелини» (1968, Премія «Золота арена», Пула, 1969), Сава Ковачевич в партизанському фільмі Стіпе Деліча «Сутьєска» (1973), Понтій Пилат у фільмі «Майстер і Маргарита» (1972, реж. Олександр Петрович), Франк у фільмі «Страх» (1974, Премія «Золота арена», Пула, 1975), Батько у фільмі Мілоша 'Міші' Радивоєвича «Пробуждення з мертвих» (2005).

Знімався також в Італії та США. Загальм знявся більш, ніж у 160 фільмах.

В 90-х роках XX століття брав активну участь в русі за громадянські та демократичні права та свободи. Проте в одному зі своїх останніх фільмів («Пробуждення з мертвих») зіграв людину, віддану ідеалам антидемократичного режиму Мілошевича. На Белградській прем'єрі фільму Тадіч сказав, що герой йому несимпатичний, проте він погодився зіграти роль старої хворої людини, тому що вважає за необхідне розібратись в причинах того, що проходило в той час.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Сьомолипнева премія
  • Жовтнева премія Белграда
  • Премія Павла Вусича за пожиттєві досягнення в кіно, 1996 рік.
  • Премія «Dobpićin prsten» за пожиттєві досягнення в театрі, 1980 рік
  • Премія фонду Брака Корича, 2004 рік

Посилання[ред. | ред. код]