Очікує на перевірку

Люсі Пен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Люсі Пен
Народилася1970-ті або вересень 1973[1]
Ханчжоу, КНР[1]
Країна КНР
Діяльністьпідприємниця, генеральний директор, голова, співзасновник
Alma materZhejiang Gongshang Universityd
ЗакладAlibaba Group і Zhejiang University of Finance and Economicsd
Посадагенеральний директор

Пен Лей (кит.: 彭蕾[2], нар. 1972/73), також відома як Люсі Пен (Люсі Пенг), є китайською бізнес-леді-мільярдером. Вона є одним із засновників компанії електронної комерції Alibaba Group. Станом на березень 2017 року Пен була однією з 21 селфмейд жінок-мільярдерів у Китаї.[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1994 році Пен здобула ступінь ділового адміністрування в торговому інституті Ханчжоу, який згодом був перейменований на Університет Чжецзян Гуншан. Після її закінчення вона викладала в Чжецзянському університеті фінансів та економіки протягом п'яти років.[4] Пен кинула викладати незабаром після одруження й разом із чоловіком (який пізніше керуватиме Taobao, що нагадує eBay від Alibaba) приєдналася до Джека Ма у заснуванні Alibaba у вересні 1999 р.[5][6] Вони були однією з багатьох команд чоловіків і дружин, що становили 1/3 співвідношення жінок серед партнерів-засновників Alibaba, за що згодом компанію позитивно оцінено.[7]

Її ранні обов'язки в компанії включали управління відділом кадрів Alibaba, який вона сама створила. Протягом цього періоду одним з її помітних досягнень є розробка моделі «мама і папа» в Alibaba, в якій одна «мама» зосереджувалась на колективній роботі та мотивації, а один «папа» займався оцінкою продуктивності.[6]

З січня 2010 року по лютий 2013 року Пен була генеральним директором Alipay. Alipay стала найуспішнішим платіжним шлюзом у Китаї під її керівництвом, станом на 2014 рік — понад 800 мільйонів користувачів. На кінець 2014 року цей бізнес оцінювався приблизно в 60 мільярдів доларів.

У березні 2013 року Пен обійняла посаду генерального директора Alibaba Small and Micro Financial Services.[5] Там вона досягла значного прогресу в пошуку інновацій у системі мобільних платежів.[8]

У 2013 році ім'я Пен часто перемивалося китайською пресою як кандидата на посаду наступного генерального директора Alibaba. Однак врешті-решт роботу отримав інший керівник.[6]

У 2014 році Пен заснувала Ant Financial Services Group. У вересні 2015 року Alibaba та Ant Financial спільно придбали частку в 40 % акцій індійського оператора мобільного гаманця Paytm, поставивши Пен як члена його ради директорів.[5][9]

Вона також займала посаду керівника відділу кадрів Alibaba Group протягом 10 років.[10] На цій посаді вона курирувала приблизно 35 000 співробітників під керівництвом Alibaba.[11]

Пен стала мільярдером у 2014 році на основі оцінки Alibaba до її IPO.[12] Після призупинення цього IPO і відмови Джека Ма від публічного виступу,[13][14] Пен несподівано замінила його на деяких ролях, включаючи суддівство фіналу конкурсу «Герої бізнесу в Африці» в листопаді 2019 року.[15]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Через три роки після того, як вона почала викладати, Пен вийшла заміж за Сунь Тоню. Згодом вона розлучилася з ним на короткий час, але потім вийшла за нього повторно.[5]

Портер Ерісман у своєму документальному фільмі «Крокодил в Янцзи» про ранні роки Алібаби 2012 року описав Пен як «смішного і приземленого» лідера.[6]

Досягнення

[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, Пен була включена до списку 35-ти наймогутніших жінок у світі за версією Forbes, № 35 у їхньому списку Power Women на 2016 рік та № 17 у їх списку Asia Power Women на 2016 рік.[9][16]

У 2015 році вона стала третьою найбагатшою жінкою в технологічному секторі за версією Wealth-X та серед найвпливовіших жінок в Азії під № 11 за версією Fortune.[11][17]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.wealthx.com/dossier/lei-peng/
  2. Peng Lei, the frontrunner for Alibaba's next CEO. Want China Times. 17 січня 2013. Архів оригіналу за 29 May 2014.
  3. Savchuk, Katia. Meet The 195 Billionaire Newcomers Of 2017. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 жовтня 2017.
  4. Peng Lei, the frontrunner for Alibaba's next CEO. Want China Times. 17 січня 2013. Архів оригіналу за 29 May 2014.
  5. а б в г Mitra, Sounak (19 січня 2015). Alibaba co-founder Peng Lei set to join Paytm board. Business Standard. Business Standard. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
  6. а б в г Cendrowski, Scott (17 вересня 2014). Alibaba's Maggie Wu and Lucy Peng: The dynamic duo behind the IPO. Fortune. Fortune. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 10 серпня 2016.
  7. Timmons, Heather (8 травня 2014). Alibaba's gender diversity puts Silicon Valley to shame. Quartz. Quartz. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  8. Alibaba Financial Arm to Boost Apps as China Net Users Go Mobile. Bloomberg. 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 15 січня 2021.
  9. а б Scott, Mary E. (6 квітня 2016). Asia Power Women 2016. Forbes Asia. Forbes. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  10. Alibaba Financial Arm to Boost Apps as China Net Users Go Mobile. Bloomberg Technology. Bloomberg. 16 жовтня 2016. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  11. а б MPW Asia 2014. Fortune. Fortune. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  12. Wu, Amanda (22 квітня 2015). Top 5 Richest Women in World's Tech Sector. Women of China. Women of China. Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 11 серпня 2016.
  13. Chen, Lulu Yilun; Liu, Coco (22 грудня 2020). How China Lost Patience With Jack Ma, Its Loudest Billionaire. Bloomberg.com (англ.). Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  14. Harrington, Mary. Why did the Chinese Communist Party turn on Jack Ma? - The Post. UnHerd. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  15. Pilling, David; McMorrow, Ryan (1 січня 2021). Jack Ma disappears from his own talent show. www.ft.com. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  16. The World's 100 Most Powerful Women. Forbes. Forbes. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  17. Wealth-X Reveals: The Wealthiest Women In Tech. Wealth-X. Wealth-X. 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]