Люсі Пен
Люсі Пен | |
---|---|
Народилася | 1970-ті або вересень 1973[1] Ханчжоу, КНР[1] |
Країна | КНР |
Діяльність | підприємниця, генеральний директор, голова, співзасновник |
Alma mater | Zhejiang Gongshang Universityd |
Заклад | Alibaba Group і Zhejiang University of Finance and Economicsd |
Посада | генеральний директор |
Пен Лей (кит.: 彭蕾[2], нар. 1972/73), також відома як Люсі Пен (Люсі Пенг), є китайською бізнес-леді-мільярдером. Вона є одним із засновників компанії електронної комерції Alibaba Group. Станом на березень 2017 року Пен була однією з 21 селфмейд жінок-мільярдерів у Китаї.[3]
У 1994 році Пен здобула ступінь ділового адміністрування в торговому інституті Ханчжоу, який згодом був перейменований на Університет Чжецзян Гуншан. Після її закінчення вона викладала в Чжецзянському університеті фінансів та економіки протягом п'яти років.[4] Пен кинула викладати незабаром після одруження й разом із чоловіком (який пізніше керуватиме Taobao, що нагадує eBay від Alibaba) приєдналася до Джека Ма у заснуванні Alibaba у вересні 1999 р.[5][6] Вони були однією з багатьох команд чоловіків і дружин, що становили 1/3 співвідношення жінок серед партнерів-засновників Alibaba, за що згодом компанію позитивно оцінено.[7]
Її ранні обов'язки в компанії включали управління відділом кадрів Alibaba, який вона сама створила. Протягом цього періоду одним з її помітних досягнень є розробка моделі «мама і папа» в Alibaba, в якій одна «мама» зосереджувалась на колективній роботі та мотивації, а один «папа» займався оцінкою продуктивності.[6]
З січня 2010 року по лютий 2013 року Пен була генеральним директором Alipay. Alipay стала найуспішнішим платіжним шлюзом у Китаї під її керівництвом, станом на 2014 рік — понад 800 мільйонів користувачів. На кінець 2014 року цей бізнес оцінювався приблизно в 60 мільярдів доларів.
У березні 2013 року Пен обійняла посаду генерального директора Alibaba Small and Micro Financial Services.[5] Там вона досягла значного прогресу в пошуку інновацій у системі мобільних платежів.[8]
У 2013 році ім'я Пен часто перемивалося китайською пресою як кандидата на посаду наступного генерального директора Alibaba. Однак врешті-решт роботу отримав інший керівник.[6]
У 2014 році Пен заснувала Ant Financial Services Group. У вересні 2015 року Alibaba та Ant Financial спільно придбали частку в 40 % акцій індійського оператора мобільного гаманця Paytm, поставивши Пен як члена його ради директорів.[5][9]
Вона також займала посаду керівника відділу кадрів Alibaba Group протягом 10 років.[10] На цій посаді вона курирувала приблизно 35 000 співробітників під керівництвом Alibaba.[11]
Пен стала мільярдером у 2014 році на основі оцінки Alibaba до її IPO.[12] Після призупинення цього IPO і відмови Джека Ма від публічного виступу,[13][14] Пен несподівано замінила його на деяких ролях, включаючи суддівство фіналу конкурсу «Герої бізнесу в Африці» в листопаді 2019 року.[15]
Через три роки після того, як вона почала викладати, Пен вийшла заміж за Сунь Тоню. Згодом вона розлучилася з ним на короткий час, але потім вийшла за нього повторно.[5]
Портер Ерісман у своєму документальному фільмі «Крокодил в Янцзи» про ранні роки Алібаби 2012 року описав Пен як «смішного і приземленого» лідера.[6]
Станом на 2016 рік, Пен була включена до списку 35-ти наймогутніших жінок у світі за версією Forbes, № 35 у їхньому списку Power Women на 2016 рік та № 17 у їх списку Asia Power Women на 2016 рік.[9][16]
У 2015 році вона стала третьою найбагатшою жінкою в технологічному секторі за версією Wealth-X та серед найвпливовіших жінок в Азії під № 11 за версією Fortune.[11][17]
- ↑ а б https://www.wealthx.com/dossier/lei-peng/
- ↑ Peng Lei, the frontrunner for Alibaba's next CEO. Want China Times. 17 січня 2013. Архів оригіналу за 29 May 2014.
- ↑ Savchuk, Katia. Meet The 195 Billionaire Newcomers Of 2017. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 жовтня 2017.
- ↑ Peng Lei, the frontrunner for Alibaba's next CEO. Want China Times. 17 січня 2013. Архів оригіналу за 29 May 2014.
- ↑ а б в г Mitra, Sounak (19 січня 2015). Alibaba co-founder Peng Lei set to join Paytm board. Business Standard. Business Standard. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
- ↑ а б в г Cendrowski, Scott (17 вересня 2014). Alibaba's Maggie Wu and Lucy Peng: The dynamic duo behind the IPO. Fortune. Fortune. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 10 серпня 2016.
- ↑ Timmons, Heather (8 травня 2014). Alibaba's gender diversity puts Silicon Valley to shame. Quartz. Quartz. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Alibaba Financial Arm to Boost Apps as China Net Users Go Mobile. Bloomberg. 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ а б Scott, Mary E. (6 квітня 2016). Asia Power Women 2016. Forbes Asia. Forbes. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Alibaba Financial Arm to Boost Apps as China Net Users Go Mobile. Bloomberg Technology. Bloomberg. 16 жовтня 2016. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ а б MPW Asia 2014. Fortune. Fortune. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Wu, Amanda (22 квітня 2015). Top 5 Richest Women in World's Tech Sector. Women of China. Women of China. Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Chen, Lulu Yilun; Liu, Coco (22 грудня 2020). How China Lost Patience With Jack Ma, Its Loudest Billionaire. Bloomberg.com (англ.). Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Harrington, Mary. Why did the Chinese Communist Party turn on Jack Ma? - The Post. UnHerd. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Pilling, David; McMorrow, Ryan (1 січня 2021). Jack Ma disappears from his own talent show. www.ft.com. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ The World's 100 Most Powerful Women. Forbes. Forbes. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Wealth-X Reveals: The Wealthiest Women In Tech. Wealth-X. Wealth-X. 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- Інтерв'ю з Пен Лей: ДНК-код Алібаби [Архівовано 29 травня 2014 у Wayback Machine.], Green Herald.
- 彭 蕾 解读 小 微 金 服: 无线 及 国际 化成 未来 重点 [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.](інтерпретація Пен-Лей малих та мікроплатежів), Sina Corp (китайська)
- Відео виступу Люсі Пен на конференції China 2.0 у Стенфордській вищій школі бізнесу [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.], 28 вересня 2012 р. (Китайська)