Людський ресурс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Людські ресурси)
Перейти до: навігація, пошук

Людські́ ресу́рси, також часто HR (від англ. Human Resources) — сукупність робітників з кваліфікацією до розробки або підтримки продукту або сервісу[1].

Загальний огляд[ред.ред. код]

Походження терміна[ред.ред. код]

Економіст Джон Коммонс використав термін "людський ресурс" в своїй книзі 1893 року Розподіл багатств (англ. The Distribution of Wealth), але далі його не розвинув. Поняття "людського ресурсу" було у вжитку впродовж 1910-20-х років у тому розумінні, що робітників сприймали як вид капітальних активів. Уперше в сучасному розуміння поняття "людського ресурсу" використав економіст Едвард Бакке[en] у своїй доповіді 1958 року[2].

Поняття на практиці[ред.ред. код]

Корпорації традиційно бачили робітників, як активи підприємства, чия вартість збільшується за допомогою подальшого тренування та розвитку[en][3]. Компанії зазвичай застосовують широкий діапазон методів управління персоналом, щоб капіталізувати ці "людські активи".

При управлінні людськими ресурсами зазвичай беруть до уваги три основні речі:

  1. Демографія: характеристики населення/робочої сили, наприклад, вік, стать або соціальний статус. Ці показники можуть вплинути на розмір пенсії, умови страхування тощо.
  2. Різноманітність: розподіл серед населення/на робочому місті. Зміни всередині суспільства призвели до того, що більша ніж раніше частина підприємств складається з представників покоління "baby-boomers" (США) або старіших, порівняно з ситуацією тридцятирічної давнини. Захисники "різноманітності на робочому місті" стверджують що вона є відбитком структури самого суспільства з точки зору раси, статі, сексуальної орієнтації тощо.
  3. Уміння та кваліфікація: коли промисловість переходить від ручної праці до більш пов'язаної з управлінням, зростає потреба у висококваліфікованих випускниках вишів. Якщо ринок робочої сили "обмежений" (наприклад, не вистачає працівників, щоб виконувати якусь роботу), то роботодавці мусять змагатися за працівників, пропонуючи їм фінансову винагороду, вкладаючи гроші в їх добробут тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фінансове забезпечення освітньої складової інтелектуального потенціалу людських ресурсів України
  2. Kaufman, Bruce E. (2008). Managing the Human Factor: The Early Years of Human Resource Management in American Industry. Ithaca, New York: Cornell University Press. с. 312n28. 
  3. Elwood F. Holton II, James W. Trott, Jr., 1996, Trends Toward a Closer Integration of Vocational Education and Human Resources Development, Journal of Vocational and Technical Education, Vol. 12, No. 2, p7


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.