Ляшко Микола Миколайович
Ляшко Микола Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
7 (19) листопада 1884 або 19 листопада 1884[1] Лебедин, Харківська губернія, Російська імперія | |||
Помер |
26 серпня 1953[1] (68 років) Москва, СРСР | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | роман | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Нагороди | ||||
|
Микола Миколайович Ляшќо (справжнє прізвище — Лященко; 1884—1953) — російський радянський прозаїк українського походження, член ВКП(б) з 1928 року.
Народження та початок трудового життя[ред. | ред. код]
Народився 7 (19 листопада) 1884 року в Лебедині (тепер Сумська область). Батько був солдатом, мати — селянкою. В 11 років почав трудове життя у Харкові хлопчиком у кав'ярні та учнем на кондитерській фабриці. У 1899 році став учнем токаря, працював на заводах Харкова, Миколаєва, Севастополя, Ростова-на-Дону. З 1901 року брав участь у робітничому русі.
У 1903 році його було вислано в Олонецьку губернію як соціал-демократа. У 1908—1911 роках відбував заслання у Вологодській губернії, а в 1914 році він засуджений до року ув'язнення у фортеці за видання журналу «Вогні».
Літературна діяльність[ред. | ред. код]
Перші літературні публікації відносяться до 1905 року. У 1918—1919 роках був пов'язаний з Пролеткультом, а в 1920 році він увійшов до групи «Кузня», де вважався самим обдарованим прозаїком. Найбільшу популярність мала його повість «Доменна піч» на тему відновлення промисловості після Громадянської війни.
Смерть[ред. | ред. код]
М. М. Ляшко помер 26 серпня 1953 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 4).
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Трудового Червоного Прапора (25.11.1944)
- орден «Знак Пошани» (31.01.1939)
- медалі
Літературні твори[ред. | ред. код]
- Леснушка (сказка). 1914—1923
- Рассказы. В 2-х кн., 1922-23
- Железная тишина, 1922
- Крепнущие крылья, 1922
- Марьина родина. 1926
- С отарой, 1927
- Сказки, 1930
- Сладкая каторга, 1934—1936 (автобіографічний роман)
- Камень у моря, 1939
- Микола з Лебедина, 1951 (автобіографічна повість про дитинство)
Видання[ред. | ред. код]
- Зібрання творів. В 6-ти тт., 1926—1927
- Твори. В 3-х тт., 1955
Посилання[ред. | ред. код]
- Ляшко Николай Николаевич Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)М.: «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Ляшко Микола Миколайович [Архівовано 23 січня 2018 у Wayback Machine.] // Коротка літературна енциклопедія / Гл. ред. А. А. Сурков. — М: Радянська енциклопедія, 1962—1978.
|
- ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 493–494. — ISBN 5-94848-262-6
- Народились 19 листопада
- Народились 1884
- Уродженці Лебедина
- Померли 26 серпня
- Померли 1953
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Літератори, відомі під псевдонімами
- Уродженці Харківської губернії
- Російськомовні письменники XX століття