Лєщєнков Іван Геннадійович
| Іван Лєщєнков Лєщєнков Іван Геннадійович | |||
|---|---|---|---|
 Капітан | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
1995 Луганська область | ||
| Смерть |
14 липня 2022 біля села Дібрівного біля Ізюму на Харківщині (загинув у боях) | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Псевдо | «Фанат» | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Іван Геннадійович Лєщєнков — капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Іван Лєщєнков народився 1995 року в Луганській області. Був фанатом футбольного клубу «Зоря», за що й отримав позивний «Фанат». З початком війни на сході України в 2014 році пішов служити до складу 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Обіймав посаду командира розвідувального взводу. До повномасштабного вторгнення він воював на Волноваському напрямку, в Старогнатівці, в Авдіївці в районі промзони, у Новотошківському на Луганщині, а потім знову біля Волновахи. Офіцер також звільняв населені пункти біля Балаклії, а потім на Ізюмщині. Загинув 14 липня 2022 року при звільненні села Дібрівного біля Ізюму незадовго до великого контрнаступу на Харківщині. Похований на Лісовому кладовищі у Києві. Через загрозу для рідних, які не змогли виїхати з окупованої території, навіть під час похорону не могли розкривати особу «Фаната»[1][2][3].
Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]
На честь капітана Івана Лєщєнкова вулицю Добролюбова у Запоріжжі, де з 2014-го по 2022 рік базувалася луганська «Зоря», перейменували на вулицю Фанатську[1][3].
Нагорода[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
- орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Editor (10 липня 2023). Президент присвоїв звання Героя України загиблому командиру родом з Луганщини. ІНФОРМАГЕНТСТВО «ЛУГАНЩИНА.UA» (укр.). Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Зеленський посмертно присвоїв капітану 93-ї бригади "Холодний Яр" звання Герой України. Информатор UA (укр.). 8 липня 2023. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ а б Підгола, Юлія (10 липня 2023). Загиблий офіцер 93-ої бригади Іван Лєщєнков з Луганщини посмертно удостоєний звання Героя України. https://suspilne.media (укр) . Суспільне Новини. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Президент присвоїв звання Герой України 49 захисникам, 46 з них — посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2023.
- ↑ Президент підписав чергові укази про нагородження військових. novynarnia.com (укр.). 16 квітня 2022. Процитовано 23 липня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 14 квітня 2023 року № 240/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 417/2023 «Про присвоєння звання Герой України»
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (Україна)
- Народились 1995
- Померли 14 липня
- Померли 2022
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Луганської області
- Померли в Ізюмському районі
- Поховані на Лісовому кладовищі Києва