Лідокаїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лідокаїн (ксикаїн, ксилокаїн) — лікарський засіб, місцевий анестетик і серцевий депресант, котрий використовують як антиаритмічний засіб. Володіє інтенсивнішою дією і тривалішим ефектом, ніж новокаїн, але тривалість його дії коротша, ніж у бупівакаїну або прілокаїну. Діє протягом 2 - 4 год. Застосовують для всіх видів місцевої анестезії. Резорбтивну дію лідокаїну використовують при гострій фазі інфаркту міокарда, для профілактики фібрилізації шлуночків (протиаритмічна дія).

Фармакологічна дія[ред. | ред. код]

Має місцевоанестезуючу дію, блокує потенціалзалежні натрієві канали, що перешкоджає генерації імпульсів в закінченнях чутливих нервів і проведенню імпульсів по нервових волокнах. Пригнічує проведення не лише больових імпульсів, але й імпульсів інших модальностей. Анестезуюча дія лідокаїну в 2-6 разів сильніша, ніж прокаїну (діє швидше і довше — до 75 хв, а після додавання епінефрину — понад 2 год). При місцевому вживанні розширює судини, не чинить місцевоподразнюючої дії.

Показання[ред. | ред. код]

Профілактика повторної фібриляції шлуночків при гострому коронарному синдромі та повторних пароксизмах шлуночкової тахікардії (зазвичай протягом 12-24 годин). Шлуночкові аритмии, обумовленні глікозидною інтоксикацією.

Всі види місцевої анестезії (знеболення при травмах, хірургічні втручання, включаючи кесарів розтин, анестезіологічне лікування, проведення болісних діагностичних процедур, наприклад артроскопії): термінальна (поверхнева) анестезія, місцева інфільтраційна анестезія (субкон'юнктивальна), провідникова анестезія (у тому числі в стоматології), каудальна або люмбальна епідуральна блокада, спинальна анестезія.

Термінальна (поверхнева) анестезія слизових оболонок: у стоматології (анестезія області уколу перед видаленням зубів, ортодонтія, накладення швів на слизову оболонку, екстирпація молочних зубів, видалення зубного каменю), оториноларінгології (операції на носовій перегородці, проведення електрокоагуляції та ін.), акушерство і гінекологія (епізіотомія, видалення швів та ін.); при інструментальних та ендоскопічних дослідженнях (введення зонда, ректоскопія, інтубація та ін.), рентгенографічне обстеження (усунення рвотного рефлексу); в якості анальгезуючого лікарського засобу при опіках (включаючи сонячні), укусах, контактному дерматиті (у тому числі викликаному роздратування рослин), невеликих ранах (у тому числі царапинах); поверхнева анестезия шкірних покривів при невеликих хірургічних втручах.

Місцева анестезія в офтальмології при проведенні контактних методів дослідження (тонометрія, гоніоскопія), короткочасних оперативних втручань на роговці і кон'юнктиві (у тому числі витягування інородного тіла та шовного матеріалу), підготовка до офтальмологічних операцій.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. - 4-е вид., виправл. - К.: ВСВ "Медицина", 2011. - 520 с.
  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9