Прокаїн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прокаїн
Procaine.svg
Procaine-3D-xray.png
Систематична назва (IUPAC)
2-(diethylamino)ethyl 4-aminobenzoate
Ідентифікатори
Номер CAS 59-46-1
Код ATC N01BA02
PubChem 4914
DrugBank DB00721
Хімічні дані
Формула C13H20N2O2 
Мол. маса 236.315 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність N/A
Метаболізм Hydrolysis by plasma esterases
Період напіврозпаду 40–84 seconds
Виділення Renal
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B2(AU) C(США)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU)

Використання Parenteral

Новокаїн (прокаїн[1], β-диетиламіноетилового ефіру пара-амінобензойної кислоти гідрохлорид) — хімічна речовина з місцевою знеболювальною дією. Міжнародна назва англ. procaine. Відноситься до блокаторів натрієвих канальців[en].[1][2]

Історична довідка[ред. | ред. код]

Один з найстаріших місцевих анестетиків, який використовують у медицині. Синтезований німецьким вченим А.Ейнхорном[en] 1898 році, як альтернатива кокаїну. Звідки власне і пішла трендована назва НОВИЙ КОКАЇН — Новокаїн.

У XX столітті використовувався також, як еталон (еквівалент) визначення сили дії місцевоанестезуючих речовин на організм людини. Застосовують у медицині (ветеринарії теж). Одним із важливих факторів розповсюдження новокаїну залишається відносно низька собівартість синтезу препарату, його відносна нетоксичність.

Синтез[ред. | ред. код]

Прокаїн можна синтезувати двома способами.

Синтез прокаїну[3][4]
  1. Перший складається з безпосередньої реакції етилового ефіру 4-амінобензойної кислоти з 2-діетиламіноетанолом у присутності етоксиду натрію.
  2. Другий — шляхом окислення 4-нітротолуолу до 4-нітробензойної кислоти, яка в подальшому реагує з тіонілхлоридом, одержаний хлорид кислоти потім етерифікують 2-диетиламіноетанолом, отримуючи нітрокаїн. Нарешті, нітрогрупа відновлюється гідруванням над нікелевим каталізатором Ренея.

Форма випуску[ред. | ред. код]

Новокаїн випускають у водному розчині з концентрацією 0,25%, 0,5%, 1%, 2%, 10% в ампулах (по 1, 2, 5 і 10 мл) та флаконах (по 100, 200 та 400 мл); свічки ректальні по 0.1 г; 5% і 10% мазь (зовнішньо).[1]

Застосування[ред. | ред. код]

Місцева анестезія: інфільтраційна (також внутрішньо кісткова), провідникова, епідуральна, спинномозкова. Вагосимпатична й паранефральна новокаїнові блокади. Пізній токсикоз вагітних з артеріальною гіпертензією, артеріальна гіпертензія, фантомні болі. Для підготовки й під час загальної анестезії, а також у після операційному періоді (для усунення болю і спазмів), спазм судин (для усунення спазмів периферичних судин і поліпшення мікроциркуляції при відмороженнях у до реактивний період). Ендартеріїт, облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, коронароспазм, спазм церебральних артерій, захворювання суглобів ревматичного та інфекційного походження.

Для розчинення пеніциліну (з метою подовження тривалості дії засобу в організмі).

Протипоказання[ред. | ред. код]

Підвищена чутливість до компонентів препарату, міастенія, гіпотензія, лікування сульфаніламідами, гнійний процес у місці введення. Дитячий вік (до 12 років). Термінові операції, що супроводжуються гострою крововтратою. Виражені фіброзні зміни в тканинах (для анестезії методом повзучого інфільтрату).

Побічна дія[ред. | ред. код]

Можливі запаморочення, слабкість, алергійні реакції (дерматит, лущення шкіри), зниження артеріального тиску, колапс, анафілактичний шок.

Застосування прокаїну призводить до пригнічення активності нейронів. Депресія призводить до того, що нервова система стає гіперчутливою, викликаючи неспокій і тремтіння, що призводить до незначних та сильних судом. Дослідження на тваринах показали, що використання прокаїну призвело до підвищення рівня дофаміну та серотоніну в мозку.[5] Інші проблеми можуть виникнути через різну індивідуальну толерантність до дозування прокаїну. Нервовість і запаморочення можуть виникати внаслідок збудження центральної нервової системи, що може призвести до дихальної недостатності при передозуванні. Прокаїн також може спричинити ослаблення міокарда, що призводить до зупинки серця.[6]

Прокаїн також може викликати алергічні реакції, через які у людей виникають проблеми з диханням, висипаннями та набряками. Алергічні реакції на прокаїн зазвичай виникають не у відповідь на сам прокаїн, а на його метаболіт PABA. Частота випадків алергічних реакції становить 1 на 500 000 ін’єкцій (Північна Америка). Приблизно один з 3000 білих північноамериканців є гомозиготним (тобто має дві копії аномального гена) за найпоширенішою атиповою формою ферменту псевдохолінестерази[7][8], що не гідролізує складні ефірні анестетики, такі як прокаїн. Це призводить до тривалого періоду високого рівня анестетика в крові та підвищеної токсичності.

Однак певні популяції у світі, такі як спільнота Vysya в Індії, зазвичай мають дефіцит цього ферменту.[8]

Синоніми[ред. | ред. код]

Прокаїну гідрохлорид, Протокаїн, Етокаїн, Аллокаїн, Амбокаїн, Амінокаїн, Анестокаїн, Атоксикаїн, Церокаїн, Хемокаїн, Цитокаїн, Етонаукаїн, Неокаїн, Панкаїн, Паракаїн, Планокаїн, Сінтокаїн, Генокаїн, Герокаїн, Ізокаїн, Йенакаїн, Марекаїн, Мінокаїн, Наукаїн, Полокаїн, Севікаїн, Синкаїн, Топокаїн.

Комбіновані[ред. | ред. код]

Новокаїн входить до складу комбінованих препаратів меновазин, новоциндол, 1% лінімент синтоміцину з новокаїном, солутан і ефатин, сульфокамфокаїн.


Похідне — прокаїнамід.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ПРОКАЇН (PROCAINUM)
  2. Procaine (DB00721). DrugBank. 23 червня 2009. 
  3. Einhorn A, Fiedler K, Ladisch C, Uhlfelder E (1909). Ueber p-Aminobenzoësäurealkaminester. Justus Liebig's Annalen der Chemie 371 (2): 142–161. doi:10.1002/jlac.19093710204. 
  4. Einhorn A, Höchst Ag U.S. Patent 812 554 DE 179627  DE 194748 
  5. Sawaki K, Kawaguchi M (November 1989). Some correlations between procaine-induced convulsions and monoamines in the spinal cord of rats. Japanese Journal of Pharmacology 51 (3): 369–76. PMID 2622091. doi:10.1254/jjp.51.369. 
  6. Novocain Official FDA information. drugs.com. August 2007. 
  7. Ombregt, Ludwig (2013). Procaine: Principles of Treatment. A System of Orthopaedic Medicine (вид. 3rd). Churchill Livingstone. с. 83–115. ISBN 978-0-7020-3145-8. doi:10.1016/B978-0-7020-3145-8.00005-3. 
  8. а б Butyrylcholinesterase. OMIM. Процитовано 4 вересня 2015. 

Література[ред. | ред. код]

  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.214-215,232-233,252,256-260,263)
  • Hahn-Godeffroy JD (2007). Wirkungen und Nebenwirkungen von Procain: Was ist gesichert?. Komplement Integr. Med. 2: 32–4. 

Посилання[ред. | ред. код]