Ліпранді Іван Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Ліпранді
Иван Липранди
Іван Петрович Ліпранді, до 1880
Народження 17 (28) липня 1790(1790-07-28)
Російська імперія
Смерть 9 (21) травня 1880(1880-05-21) (89 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Одеса
Країна Російська імперія
Вид збройних сил Російська імператорська армія
Звання  Генерал-майор
Війни / битви Франко-російська війна
По відставці історик, мемуарист, публіцист, етнограф
Нагороди
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Іва́н Петро́вич Ліпра́нді (рос. Иван Петрович Липранди; нар. 17 (28) липня 1790(17900728) — пом. 9 (21) травня 1880, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський військовий історик, мемуарист, публіцист, етнограф. Генерал-майор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син надвірного радника Педро де Ліпранді, який 1785 року приїхав із Північної Італії в Росію та облаштував тут Олександрівську мануфактуру, та баронеси Кусової. 13 серпня 1807 року Іван Петрович розпочав службу в почеті російського імператора колоновожатим по квартирмейстерській частині.

У 1808—1809 роках брав участь у російсько-шведській війні. Відзначився на цій війні, за що 12 грудня 1808 року надано звання поручника. 1809 року нагороджено орденом Анни третього ступеня, 20 грудня 1809 року — золотою шпагою за хоробрість.

Брав участь у франко-російській війні 1812 року. Був обер-квартирмейстером корпусу генерала Дмитра Дохтурова. Брав участь у боях під Смоленськом, Бородіном (нагороджений орденом Володимира четвертого ступеня), Тарутином, Малоярославцем, Красним. Учасник закордонного походу (Лейпциг).

Був чиновником особливих доручень при Міністерстві внутрішніх справ.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література та джерела[ред. | ред. код]