Лісовол Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Лісовол
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 24 жовтня 1987(1987-10-24)
Шарки
Смерть 15 липня 2019(2019-07-15) (31 рік)
Авдіївка
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Діма-Гром»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 92 ОМБр
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісовол.

Дмитро́ Олекса́ндрович Лісово́л (24 жовтня 1987(19871024) — 15 липня 2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1987 року в селі Шарки (Рокитнянський район, Київська область). Закінчив професійно-технічне училище — за фахом «столяр будівельний, тесляр верстатних деревообробних верстатів». Після проходження строкової служби і демобілізації працював охоронцем, вантажником та слюсарем — у ТОВ «Агросоюз РП» й ПП «ТіСО Сервіс», по тому — на різних будівництвах.

15 березня 2017 року підписав контракт на 3 роки, пройшов підготовку в 169-му НЦ «Десна»; старший солдат, кулеметник — командир протитанкового відділення, протитанковий взвод механізованого батальйону, 92-га бригада. Від 15 червня 2017-го виконував бойові завдання поблизу Мар'їнки. Пройшов 3 три ротації в зоні боїв.

15 липня 2019 року загинув під час обстрілу терористами з боку окупованого Спартака з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї біля Авдіївки у пообідню пору — в ході бою зазнав поранення розривною кулею, втратив багато крові; помер в реанімації.

Вночі 18 липня 2019-го рокитнянці стрічали тіло Дмитра з лампадами та прапорами із усіма належними почестями та стоячи на колінах. Похований того ж дня на центральному кладовищі смт Рокитне з військовими почестями[2].

Був розлучений, без Дмитра лишилися батьки, дві сестри, син 2011 р.н. і донька 2014 р.н.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 846/2019 від 14 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій та при виконанні службового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Дмитро Лісовол загинув від смертельного поранення. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
  2. ↑ Рокитнянщина знову плаче — загинув боєць Дмитро Лісовол. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 22 лютого 2020.
  3. ↑ Указ Президента України від 14 листопада року № 846/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лісовол_Дмитро_Олександрович&oldid=34843302