Лісівництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Лісівни́цтво — наука про закони життя та розвитку лісу, його відновлення, вирощування та формування систем рубок, підвищення комплексної продуктивності лісових насаджень. Лісівництво поділяють на дві частини — теоретичну (лісознавство) та практичну (основи практичного лісівництва, лісокористування).

Теоретичне лісівництво[ред.ред. код]

Лісознавство — це наука про природу лісу, його біологію, морфологію, типологію, географію та екологію. Розкриває закони життя, розселення, відновлення, росту та розвитку лісу, взаємозв'язок лісу з навколишнім середовищем. Біологічні та екологічні знання про зародження лісу і природні закони його розвитку дозволяють створювати продуктивні і стійкі насадження. У сучасних умовах предметом лісознавства стала природа не тільки первісних або малопорушених лісів, а й дуже змінених людиною. Ліс, як об'єкт лісознавства, розглядається і вивчається в розрізі минулого, сучасного і майбутнього. З розвитком науки про ліс, окремі її напрямки виділилися в самостійні спеціальні дисципліни: лісові культури, лісова таксація, лісова ентомологія, фітопатологія, організація лісового господарства, лісоексплуатація, лісова пірологія і технологія побічних користувань лісом. Лісознавство як вчення про ліс сформувалось на початку XX століття. Значний внесок у розвиток лісознавства належить, серед інших, вченим-лісівникам Морозову Г. Ф., Висоцькому Г. М., Погребняку П. С..

Практичне лісівництво[ред.ред. код]

Основи практичного лісівництва є базою лісового господарства і вирішують цілий комплекс як біологічних, так і економічних питань: безперервне, невиснажливе і раціональне користування лісом з метою задоволення потреб в деревині та інших продуктах лісу і зниження собівартості лісової продукції в результаті механізації і автоматизації виробничих процесів; збереження корисних функцій лісу при раціональному користуванні; підвищення продуктивності лісу; збільшення виходу товарної продукції з одиниці площі та інше. Практичне лісівництво вивчає і рекомендує системи рубок, їх технологію та економічне обґрунтування, методи та способи природного відновлення лісів, сприяє вирішенню протиріч між лісоексплуатацією і лісівництвом, між механізацією процесів заготівлі та відновленням лісів, висвітлює методи догляду за лісом та виховання біологічно стійких і цінних лісових насаджень[1]. Одним із фахівців у цій галузі в Україні був П'ятницький С. С., який вивів високопродуктивні форми дуба.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Лісівництво : Підручник / В.Є. Свириденко, О.Г. Бабіч, Л.С. Киричок; Ред. В.Є. Свириденко. - К. : Арістей, 2005. - 543 с. - ISBN 966-8458-31-1
  • Першопостаті українського лісівництва: Нариси до лісової історії / О. І. Фурдичко, В. Д. Бондаренко. — Л.: ВАТ "БІБЛЬОС", 2000. — 368 с.: іл. — Бібліогр. с. 364.
  • Свириденко В. Є., Швиденко А. Й. Лісівництво. — К.: Сільгоспосвіта, 1995. — ISBN 5-7987-0574-9
  • Українська енциклопедія лісівництва. В 2-х т. Т. 1. А — Л / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Держ. ком. лісового госп-ва України ; За ред. С. А. Генсірука. — Львів: НАНУ ; Наук. т-во ім. Шевченка, 1999. — 464 с. : iл. — ISBN 966-7155-14-5[1]
Українська енциклопедія лісівництва. У 2-х т. Т. 2. М — Я / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Держ. ком. лісового госп-ва України ; за ред С. А. Генсірука . — Львів: НВФ «Українські технології», 2007. — 422 с. — ISBN 978-966-345-132-9
  • (рос.) Атрохин В. Г., Кузнецов Г. В. Лесоводство. — М.: Агропромиздат, 1989. ISBN 5-10-000227-1
  • (рос.) Лесная энциклопедия. В 2 т. / Гл. ред. Г. И. Воробьев. — М.: Советская энциклопедия, 1985–1986.

Посилання[ред.ред. код]


  1. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/vnanu_2008_9_9.pdf