М'якохвіст малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М'якохвіст малий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: М'якохвіст (Phacellodomus)
Вид: М'якохвіст малий
Phacellodomus sibilatrix
Sclater, 1879
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Phacellodomus sibilatrix
Віківиди: Phacellodomus sibilatrix
EOL: 1050151
ITIS: 561957
МСОП: 22702610
NCBI: 1094456

М'якохві́ст малий[2] (Phacellodomus sibilatrix) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 13-14 см, вага 14-16 г. Верхня частина тіла тьмяно-оливково-коричнева, скроні світліші. Покривні пера крил рудувато-коричневі, махові пера чорнуваті з оливково-коричневими краями, стернові пера світло-каштанові, центральні стернові пера тьмяно-оликово-коричневі. Нижня частина тіла білувата з коричнюватим відтінком, боки мають охристий відтінок. Нижні покривні пера крил яскраві, каштанові. Забарвлення очей варіюється від сірувато-зеленого до темно-коричневого. Дзьоб зверху чорний або темно-сірий, знизу світло-сірий. Лапи сірі або рожевувато-сірі.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Малі м'якохвости мешкають на півдні Болівії, на заході Парагваю, на півночі Аргентини (на південь до Сан-Луїса і північного Буенос-Айреса) та на заході Уругваю. Вони живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях Чако, в саванах і пампі. Зустрічаються парами або невеликими зграйками. Живляться комахами та іншими безхребетними. Гніздяться у великих, конусовподібної форми гніздах, зроблених з гілок, висотою 25-40 см і діаметром біля основи 40-45 см. Коридор довжиною 35 см веде до гніздової камери діаметром 9-15 см, встеленої пір'ям, пухом, листям, лишайниками, мохом та іншим м'яким матеріалом. В кладці від 1 до 4 яєць.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Phacellodomus sibilatrix. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 30 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]